Він здобув перші симпатії телеглядачів як учасник одного з відомих вокальних шоу. Ще більше шанувальників з’явилось після появи у національному відборі на “Євробачення”. Попри те, що права представляти Україну KHAYAT не виборов, популярність його лише зросла.
— Андрію, ти двічі намагався потрапити на “Євробачення” — цьогоріч і торік. Чи буде третя спроба вибороти путівку на цей конкурс?
— Ні, я більше не братиму участі. І дуже розумію популярних співаків, які не йдуть на нацвідбір саме через його формат. Цьогоріч же повернувся, бо мене кликали люди. Насправді — це крута школа для моральної підготовки артистів. І я радий, що в мене був такий досвід.
— Як відомо, ти був учасником команди Тіни Кароль на “Голосі країни”. Чим запам’яталась робота з нею? Які її риси виpізнив би — як наставниці і як людини?
— Тіна — вимоглива, смілива, іноді категорична, проте добра. Вона ще той трудоголік, весь час удосконалюється. Робота з нею була дуже продуктивною, адже вона вловила мій вайб і розуміла, в якому напрямку я хочу рухатися. Давала правильні поради, навіть якщо у чомусь була не згодна, то казала: “Добре, спробуй”.
Тіна — вимоглива, смілива, іноді категорична, проте добра. Вона ще той трудоголік, весь час удосконалюється.
— Невже вона жодного разу не “включала зірку” та не підвищувала голос?
— Ні, я думаю, подібне її характеру не властиве, вона працює зовсім по-іншому. Зі мною такого не було.
— Хлопці мріють про гітару, барабани, а ти обрав свого часу акордеон. Не шкода 10 років, які пішли на опанування цього інструмента?
— Та ви що! Я насправді насолоджувався тим заняттям. У дитинстві це була справа мого життя. Спершу я мріяв бути інструменталістом та грати в Національному оркестрі України.
Але потім зрозумів, що це максимум у музичній кар’єрі. Переломним моментом стала моя поїздка в США на навчання за обміном у 16 років, де я потрапив у хор Дісней від штату та зрозумів, що хочу бути співаком. У коледжі проводили кастинг, і я його пройшов. Був єдиним іноземцем у хорі. Ми співали пісню Circle Of Life з мультфільму “Король Лев” і посіли друге місце у загальнонаціональному конкурсі.
— Знаю, що ти працював певний час стилістом. Тобто той оригінальний одяг, в якому ти з’являєшся під час фотосесій, твоїх рук cправа?
— Так, майже усі образи створюю я. 95 відсотків шию сам, тож ці речі в одному екземплярі. Проте інколи ми співпрацюємо з дизайнерами та іншими стилістами.
— Отже, джинси і футболка, як виступає на сцені багато хто з колег, це не твій варіант?
— Для виступів — це точно не мій варіант. Я так одягаюсь у повсякденному житті. Це зручно.
— А як ти сприймаєш хейтерів? Уже звик до критики чи тебе можуть зачепити якісь недоброзичливі коментарі?
— Це нормально у шоу-бізнесі. Критика завжди буде присутня, ти не можеш подобатися усім. Головне — щоб твоя творчість викликала емоцію. Під час “Євробачення” я не читав коментарі, бо інколи навіть одне слово може збити з пантелику. Усе вичитувала моя команда і подавала у фільтрованому варіанті. Я поважаю користувачів за адекватну критику, коли говорять так, як воно було насправді.
Під час “Євробачення” я не читав коментарі, бо інколи навіть одне слово може збити з пантелику.
— В одному з інтерв’ю ти признався, що дуже лінивий. Це просто фраза чи й справді?
— Мабуть, я не дуже коректно висловився. Це не лінь, а відсутність самодисципліни. От щодо музики, то я працюватиму і вдень, і вночі, навіть коли вже сили на нулі. А от щодо іншого — можу відкладати у довгу шухляду.
— До речі, чим ти займаєшся під час карантину?
— Нині багато часу проводжу зі своєю сім’єю, допомагаю молодшій сестрі вчити уроки, займаюсь активно спортом, дивлюся серіали (не про кохання, а детективи). Більше став займатися музикою, пишу нові пісні. Незважаючи на карантин, муза залишилася зі мною, тому новому матеріалу бути.
— Андрію, ти маєш тисячі шанувальниць, а одна-єдина є?
— Дуже складно поєднувати кар’єру та особисте життя. Наразі мені це не вдається. Окрім того, все ускладнилось після популярності. Дівчата сприймають винятково як виконавця, а не просто як хлопця, як людину. От якби вони взагалі нічого не знали про мене — це була б інша історія... Знаєте, я ціную у дівчатах справжність, коли людина не грає роль і нічого з себе не вдає. Не намагається сподобатись, а просто є собою.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як карантинять українські знаменитості