Вартість харчів в Україні стрімко зростає. За останній рік, згідно з даними Держстату, ціни на продукти харчування збільшилися на понад 8,5%. Найвідчутніше подорожчали яйця (84,5%), цукор (61,7%), соняшникова олія (35,4%). Зростають ціни і на м’ясо, молочну продукцію, хлібобулочні вироби, крупи. Нещодавно набув чинності закон, який передбачає зниження ставки ПДВ з 20% до 14% на деяку аграрну продукцію. Влада запевняла, що це сприятиме стабілізації цін на продовольство в Україні. Однак цього не сталося. Чому закон не спрацював і чи справда світ накрила так звана аграрна інфляція?
Цю тему обговорюємо з Євгеном Пенцаком, професором та керівником програми MBAF kmbs, експертом Олексієм Дорошенком, заступником директора Інституту аграрної економіки Миколою Пугачовим та аналітиком GROWFORD Institute Олексієм Кущем.
— За даними Продовольчої організації ООН (ФАО), за останній рік ціни на продовольство у світі збільшилися на 16,6%. Чому так?
О. Кущ:
— Спостерігається аграрна інфляція — випереджувальне зростання цін на аграрну сировину і технічні культури. Це явище характерне на певних етапах циклічних коливань світової економіки. Наприклад, у 2008 році ціни на продовольство у розвиннених країнах зростали на 20 — 25%, хоча середній рівень інфляції там спостерігався на рівні 2 — 3%. Сьогодні маємо новий цикл аграрної інфляції. Так званий індекс продовольства, який розраховують до бази 2010 року, за деякими видами агропродукції становить 20 — 40%. Ціни на овочі, фрукти збільшилися на 40%, на зернові — на понад 20%. Вартість кукурудзи, наприклад, перебуває на семирічних максимумах.
— Чому розкручується маховик аграрної інфляції?
Є. Пенцак:
— Це пов’язано зі значним вливанням коштів у світову економіку за останні десятиріччя. Зокрема, запуском декількох програм кількісного пом’якшення (вливання грошей в економіку США) загальною величиною понад 5 трлн доларів. Наприклад, за цей період з 2007 року і з врахуванням нових вливань коштів в економіку з початку поширення коронавірусу державний борг США зріс з 10 до 28 трлн доларів.
— Які ще чинники спричинили аграрну інфляцію у світі?
М. Пугачов:
— У поточному сезоні 2020/2021 маркетингового року на світових ринках спостерігалося драматичне зростання цін майже на всі зернові та олійні культури. Як на мене, основна причина — несприятливі погодні умови в основних країнах-виробниках, зокрема в країнах Східної Європи, Південної Америки та США. Підвищенню світових цін сприяють заборони та квоти на експорт продукції, які запроваджують окремі країни, наприклад, Аргентина, і зростання глобального попиту.
О. Дорошенко:
— Кліматичні зміни призводять до того, що вирощувати, приміром, овочі під відкритим небом стає все ризикованіше. Розвинуті країни переходять на вирощування у теплицях. А це — шалені інвестиції, їх повернення закладається у кінцеву вартість кожної одиниці товару. А ще ковідні обмеження призвели до того, що країни, зокрема Китай, стали нарощувати продовольчі резерви, тому збільшився і попит, і ціна на них (торік Китай купив 7,6 мільйона тонн кукурудзи, а цього року, згідно з прогнозами, придбає 24 мільйони тонн. — Авт.). Звичайно, для українського аграрного сектору, який багато експортує, це — плюс, адже збільшується валютна виручка від продажу нашої продукції за кордон.
— Але ціни на продовольство в Україні вже вищі, аніж світові. Наприклад, пляшка української олії у чеських супермаркетах коштує удвічі дорожче, аніж всередині країни. Чому?
О. Кущ:
— Так, Україна має аграрний потенціал, але немає політичної волі та розумної політики, щоб забезпечити в Україні розмаїття продуктів та стримувати ціни на внутрішньому ринку.
— Що маєте на увазі?
О. Кущ:
— За останні роки у нас відбувся шалений перекос у бік виробництва технічних і зернових культур. Ще 5 років тому в Україні існувала так звана сільськогосподарська тріада — великі аграрні холдинги, фермери й одноосібні домогосподарства. Кожен із них забезпечув певний цільовий сегмент. Наприклад, домогосподарства забезпечували розмаїття продовольства на наших ринках. Фермери — продовольчу безпеку України за асортиментом культур, а аграрні холдинги — експортний вал, за допомогою якого надходила валютна виручка. Тепер ця “тріада” стала руйнуватися. Маємо падіння агровиробнитва одноосібних і фермерських господарств, зокрема, і через локдауни, та зростання виробництва агрохолдингів. Фермерські господарства банкрутіють, особливо на Півдні, де посуха і немає жодної допомоги з боку держави.
За останні роки у нас відбувся шалений перекос у бік виробництва технічних і зернових культур.
Україна все більше й більше починає займати небезпечну нішу аграрної спеціалізації. Розвинуті аграрні країни не хочуть вирощувати технічні й зернові культури — кукурудзу, ріпак, сою, бо потрібно використовувати дуже небезпечні гербіциди, що шкодять здоров’ю людей, знищують екологію. Наукові дослідження стверджують, що, наприклад, у Німеччині на 70% зменшилася популяція комах через застосування гербіцидів. А от Україна залюбки вирощує таку сировину, водночас імпортує високоякісне зерно для виробництва хліба з Білорусі, м’ясо та молоко — з Польщі, овочі та фрукти — з Туреччини.
Через цю недолугу політику спостерігаємо, що пляшка української олії вже коштує 60 гривень. Бо Україна не встановлює експортних мит, як це роблять, наприклад, інші країни (Китай, Аргентина, РФ), щоб аграрна сировина залишалася в Україні, перероблялася на місцевих заводах та продукти з неї коштували дешевше, аніж за експортним паритетом.
— І який вихід із ситуації? Як спинити галопуюче зростання цін на продовольство?
О. Кущ:
— Щоб його приборкати, потрібно розширювати національне виробництво і переробку. А для цього НБУ варто не підвищувати ключову ставку, а навпаки — знижувати її, щоб з’являлися нові виробництва й конкуренція забезпечувала зниження цін, які нині контролюються монополістами. Допоки цього не відбудеться, бідні біднітимуть, а багаті — багатітимуть.
— Запрацював закон про зниження ПДВ з 20% до 14% за операціями з постачання та ввезення на територію України деяких видів сільгосппродукції (велика рогата худоба, свині, молоко цілісне, пшениця, жито, ячмінь, овес, кукурудза та інші). Чому українці не відчули зниження цін на харчі?
М. Пугачов:
— На жаль, цей закон має суттєві недоліки. Однократне зниження ставки ПДВ на етапі постачання сільгоспсировини — без подовження її дії на увесь ланцюг поставок — у принципі не передбачає зниження ціни на харчову продукцію для кінцевого споживача.
О. Дорошенко:
— Щоб зупинити зростання цін на агропродукцію, варто було б знижувати ПДВ на кінцеву продукцію. У нашій країні ставка ПДВ 20 відсотків на харчові продукти — найвища у Європі. Скажімо, у Франції ПДВ на харчові продукти становить 7%, у Польщі — 5%, Німеччині — 8%. Це одна з причин, чому деякі продукти харчування в Україні коштують дорожче, аніж у сусідній Польщі.
— Доки зростатимуть ціни на харчі в Україні?
М. Пугачов:
— Наразі не прогнозуємо подальшого суттєвого підвищення цін на зернові та олійні культури. За попередніми оцінками, в Україні у 2021 році очікується врожай вищий за минулорічний. Тобто є всі підстави для стабілізації цін на продукцію цих груп товарів.
О. Дорошенко:
— Пік аграрної інфляції припав на перший квартал цього року. Наступні періоди будуть спокійнішими. Розвинуті країни потрохи приборкують COVID-19 завдяки вакцинації, тому є сподівання, що вони робитимуть менші запаси продовольства й ціни на харчі не зростатимуть так шалено.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як шарлатани наживаються на темі коронавірусу
