Історії українців, які перетнули 100-річну межу і почуваються добре, як на такий вік, надихають. Газета “Експрес” опитала десятки довгожителів в Україні, і більшість називали вкрай прості секрети свого довголіття: щира молитва, праця, вміння не тримати зла, а також добра їжа з власного саду та городу. А що скаже наука — чи справді такі, на перший погляд, прості речі можуть бути секретами довгожительства?
До обговорення ми запросили професора Геннадія Апанасенка, завiдувача кафедри спортивної медицини і санологiї Київської медичної академiї iмені П. Л. Шупика, професора Віктора Досенка, патофізіолога, завідувача відділу Інституту фізіології імені О. О. Богомольця НАНУ, Олександра Вайсермана, доктора медичних наук, завідувача відділу епігенетики Інституту геронтології НАМНУ.
— Шановні науковці, від чого ж залежить те, скільки живе людина?
О. Вайсерман:
— На 30% ймовірність стати довгожителем залежить від генетики, а на 70% — від способу життя. Є гени, спеціалізація яких — захист організму від шкідливих факторів довкілля. Саме вони допомагають довгожителям уникати раку, хвороб серця, остеопорозу та інших патологій, які вкорочують людям віку.
Утім, аби ці гени добре проявились, мають бути відповідні умови життя. Приміром, Григорій Нестор із Львівщини жив у селі, в гармонії з природою, був невибагливий і стриманий у їжі, не був одружений, а отже, ймовірно, мав менше стресів, пов’язаних із сімейним життям. І гени, які він успадкував від батьків, добре проявилися.
— Можна за аналізом крові визначити, чи має людина генетичний шанс на довголіття?
— Так, є особливі ділянки молекули ДНК, які виявлено завдяки методиці генетичного скринінгу генетичних послідовностей, які є в людей у віці 100 і більше років. Наука, знаючи ці послідовності, за аналізом крові здатна передбачити з майже 80-відсотковою точністю, чи має шанс людина дожити до глибокої старості.
— Скажіть, а який вплив харчування на тривалість життя?
— Система травлення корінних жителів України формувалася століттями саме на рідній землі, вона генетично призвичаєна до тутешніх овочів, фруктів, злаків. Тому й характерно, що наші довгожителі — це переважно селяни, які все життя прожили в одному кліматі і споживали продукти, вирощені на рідній землі, до яких ферментна система добре пристосована. Помірність у їжі — теж важливий чинник довголіття.
Тому й характерно, що наші довгожителі — це переважно селяни, які все життя прожили в одному кліматі і споживали продукти, вирощені на рідній землі.
— Тобто піст допомагає людям продовжити життя?
В. Досенко:
— Легкий, нетривалий, невиснажливий голод запускає процес автофагії (самопоїдання) усередині клітини. Коли вона недоотримує енергію ззовні, то шукає її зсередини: знищує всякі “шлаки”. Якщо ж організм постійно ситий, механізм не спрацьовує. Через це можуть розвиватися хвороби серця і судин, рак, хвороба Альцгеймера тощо.
— Як на тривалості життя може позначитись те, що людина — релігійна?
— Релігійність, духовність — дуже важливий фактор довголіття. Глибоко побожним людям може бути легше долати життєві негаразди — вони сприймають їх як волю Божу. Релігійні люди дивляться на майбутнє з надією. Усе це часто допомагає їм захищатись від згубного впливу гормонів стресу. Ці гормони (особливо — кортизол), з одного боку, мобілізують на боротьбу з небезпеками, з другого — роблять уразливішими імунну систему та судини. Що триваліший стрес, то більший ризик розвитку онкологічних перетворень, судинних недуг.
— Чимало довгожителів кажуть: їм дожити до ста допомогло те, що вони легко пробачали образи, — що думаєте про таку причину?
— Уміння прощати, не бути заздрісним чи скупим, оптимізм (як противага зневірі) — це те, що також захищає людину від негативного впливу стресу.
— В Україні середня тривалість життя жінок становить 75,2 року, чоловіки живуть на 10 років менше. Тож жінки мають більший шанс на довгожительство?
Г. Апанасенко:
— До певного віку жіночу судинну систему захищає статевий гормон естроген. Відповідно, до періоду менопаузи серце та судини жінки убезпечені від атеросклерозу, гіпертонії, інсульту, інфаркту. Він є своєрідним антиоксидантом, який позитивно впливає на процеси в клітинах, зменшує рівень утворення холестерину в судинах, що забезпечує захист від серцевих недуг. Проте у клімактеричному періоді рівень цього гормону зменшується, жінка починає накопичувати патології, від яких чоловіки потерпали вже у молодості.
— Які ще фактори довгожительства виокремите?
— Рух — він тренує судини і серце. В ідеалі здоровій дорослій людині зі середньою вагою потрібні 150 хвилин інтенсивної ходьби (нешвидкого бігу) на тиждень, аби підтримувати організм у правильному режимі. Ну і, звісно, дожити до понад 90 років (саме з цього віку починається офіційне довголіття) більше шансів мають особи без шкідливих звичок. У людини, яка роками курить і зловживає спиртним, не будуть здоровими судини та серце. Як і в того, хто не курить і не п’є безмірно, але не вміє протистояти стресам.
— Чи є простий, науково обгрунтований спосіб дізнатися про свої шанси стати довгожителем?
— Найпростіший, універсальний — так званий тест Амосова. Якщо ви підіймаєтеся на четвертий поверх із швидкістю один крок за секунду без задишки — у вас хороші шанси. Подолали цю відстань із легкою задишкою — у вас проблеми зі судинами, органами дихання, ваш шанс на довгожительство — під знаком запитання.
Сильна задишка — ваш рівень здоров’я надто низький, аби претендувати на довголіття.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також текст про судові баталії між представниками двох Церков на Вінничині
