Уже й у британській розвідці підрахували, що через війну у нас зберуть як мінімум на 20% менший врожай. Це буде проблема і для українського бюджету, і для світу, адже, наприклад, зменшення постачання зерна з України створить інфляційний тиск, підвищивши світові ціни на зерно. А чи буде дефіцит продуктів в Україні?
— Справді, через воєнні дії у нас скорочуються посівні площі. Деякі наші території — в окупації. Вочевидь, сівба там буде, але нині не відомо, що сіють і на яких площах, — розповідає Світлана Литвин, аналітикиня Українського клубу аграрного бізнесу. — За нашими оцінками, цього року в Україні буде засіяно близько 75% площ, тобто ми тимчасово втрачаємо 10 мільйонів гектарів ріллі.
— Як скорочення посівних площ вплине на покриття власних потреб в агропродукції та продовольчу безпеку в країні?
— Проблем із забезпеченням внутрішнього ринку не буде, — розповідає Іван Стефанишин, експерт з аграрних питань. — Україна вже давно інтегрувалася в європейський ринок. Дефіцит будь-яких овочів чи навіть зернових перекриватиме імпорт. Нещодавно так було із цибулею. Найбільше її вирощують у південних областях (зокрема Херсонській), а через логістичні проблеми, пов’язані з окупацією, цей овоч не могли завезти в інші регіони. Зрештою на ринку з’явилася німецька цибуля. Те саме може бути з іншими культурами.
Щодо зернобобових, то останніми роками валове виробництво їх становило близько 85 мільйонів тонн. А споживаємо, якщо рахувати разом із фуражем (кормом для сільськогосподарських тварин), — 15 — 17 мільйонів тонн. Решту ми експортували. Себто дефіциту в Україні бути не може. Те саме стосується олії. Ми напевно зможемо виробити її стільки, щоб цілковито задовольнити внутрішній попит. Тим паче, не може бути жодних труднощів із картоплею.
С. Литвин:
— Варто врахувати те, що багато українців, утікаючи від війни, виїхали за кордон. Споживання продукції теж зменшується. А отже, й потреба в ній. Тому продовольчій безпеці України наразі ніщо не загрожує.
— Врожаї яких культур цьогоріч найбільше скоротяться?
— Менше виростимо соняшнику, а ще — ячменю. Його вирощували найбільше на сході й півдні нашої країни. Проте не йдеться про стрімке скорочення — щонайбільше до 30% обсягів, які були у минулі роки. Також спостерігаємо зменшення посівів кукурудзи.
Найімовірніше, у нас поменшає баштанних культур (кавунів і динь), які вирощують передусім на Херсонщині. Як і помідорів, огірків, цибулі, баклажанів. Однак невеликі агропідприємства в центральних і західних областях уже збільшують площі для вирощування цих овочів, тож ситуація не може бути критичною.
— А що з експортом української агропродукції?
І. Стефанишин:
— Він дуже важливий, і про нього треба подбати, адже українські порти, звідки агропродукцію відправляли за кордон, тепер заблоковано. А, скажімо, торік агроекспорт забезпечив надходження в Україну 24 мільярдів доларів. Уже ведеться активна робота, щоб розв’язати цю проблему. Створюється спільне підприємство з поляками, яке займатиметься експортом сільськогосподарської продукції, уряд ФРН планує створити так званий зерновий міст, щоб наша держава могла швидко постачати своє зерно в інші країни.
Слід також враховувати, що вартість сільськогосподарської продукції в Україні залежатиме від цін на європейському ринку. Нема сумніву, що у найближчі 3 — 4 роки вони зростатимуть. Це своєю чергою мінімізує втрати посівних площ.
С. Литвин:
— Ми експортували великі обсяги кукурудзи, пшениці та соняшнику. Країни, в які постачали цю агропродукцію, звичайно ж, на цьому етапі відчують певний дефіцит. Проте ситуація з експортом мала б поліпшитися до наступної сівби. До речі, Велика Британія достроково скасувала всі мита та квоти на продукцію українського виробництва.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про нову шахрайську схему
