Якщо ще 13 травня ціна долара коливалася в межах 34,2 — 34,5 гривні, то сьогодні “зелений” продають по 38 — 38,5, а в деяких обмінниках — по 39 гривень. І, як стверджують фахівці, це ще не стеля. Що ж сталося?
21 травня НБУ дозволив банкам не обмежувати курс продажу готівкової валюти. Також знято обмеження на встановлення курсу, за яким банки списують з рахунків клієнтів кошти у гривні, якщо вони розраховуються гривневими картками за кордоном. Раніше курс за відповідними операціями не міг відхилятися від офіційного більш ніж на 10%. Крім того, Нацбанк тимчасово зменшив щомісячний ліміт на зняття за кордоном готівки з гривневих рахунків, відкритих в українських банках, — зі 100 до 50 тисяч гривень в еквіваленті.
На думку НБУ, такі послаблення мінімізують “картковий туризм”, сприятимуть підвищенню ефективності готівкового ринку та зменшенню коливань обмінного курсу на ньому. Але експерти зауважують, що рішення регулятора половинчасте, бо може, навпаки, скоротити приплив валютного виторгу в Україну.
— У перший день війни, 24 лютого, Нацбанк фактично зупинив роботу валютного ринку, — пояснює кандидат економічних наук Олександр Хмелевський. — І зафіксував курс на рівні 29,25 грн/$. Комерційні банки не мали права купувати валюту за курсом, нижчим від офіційного, і продавати дорожче ніж +10% щодо офіційного курсу, тобто понад 32,18 грн/$. Також банкам заборонили продавати готівкову валюту фізичним особам. Було запроваджено ще низку обмежень на операції з валютою. Такі заходи Нацбанку на певний час стримали девальвацію гривні, зберегли валютні резерви та обмежили відплив валюти за кордон.
— То чому від цієї політики вирішили відмовитися?
— Курс — похідна економічного стану. Стабільного курсу в нестабільній економіці не буває. За даними НБУ, наш експорт скоротився на 40% порівняно з довоєнним періодом, тобто надходження валюти зменшилося. У попередні місяці падіння експорту у платіжному балансі компенсувалося тим, що бізнес скоротив імпорт товарів і обладнання, а населення зменшило споживчий попит. Тобто падіння експорту компенсувалося скороченням імпорту. Це певною мірою допомагало втримати стабільність курсу. Плюс фіксувалося ритмічне надходження міжнародної фінансової допомоги. У березні золотовалютні резерви НБУ навіть збільшилися, що було унікальним явищем для воєнного періоду.
— Що змінилося у травні?
О. Кущ:
— Насамперед почалися відновлювальні роботи. Ще не такі масштабні, але вони є. Бізнес потроху також приходить до тями, адаптовується до воєнного стану. Населення повертається з-за кордону й збільшує платоспроможний попит. Поступово імпортні операції збільшуються (попит задовольняється здебільшого за рахунок контрабанди або сірих схем ввезення, тому гроші йдуть не через банки, а через готівковий ринок. — Авт.). На початку травня була пауза з міжнародною допомогою. Ці фактори, а також спекуляції на валютному ринку вплинули на зростання курсу готівкового долара. Власне останнім рішенням НБУ мінімізував спекулятивну складову.
— Про які спекуляції йде мова?
О. Кущ:
— Схема була проста. На платіжну картку в Україні “ділки” клали гривні, виїжджали за кордон, де міняли їх на валюту за фіксованим курсом НБУ (29,25 грн/$). Потім з цією валютою поверталися до України й продавали її в обмінному пункті за ринковим курсом. Навіть з урахуванням банківської комісії на одному доларі виходило 5 — 6 гривень прибутку. За даними Нацбанку, за рахунок таких курсових спекуляцій відтік валюти з України становив приблизно 100 мільйонів доларів на добу, тобто три мільярди доларів на місяць. Це — величезна сума, майже 10% наших золотовалютних резервів. Тому тепер регулятор фактично відв’язав банківський курс продажу від фіксованого курсу НБУ. Це знизить спекулятивну складову й певний тиск на готівковий курс.
— Чому експортери критикують рішення Нацбанку?
О. Кущ:
— Бо воно половинчасте. З одного боку, НБУ перекрив спекулятивний канал, а з іншого — залишив продаж безготівкової валюти за фіксованим курсом 29,25 грн/$. Відповідно експортери також продаватимуть свою експортну виручку за таким курсом, а не за 37 — 38 грн/$. Себто експортери сьогодні у невигідному становищі. Регулятору треба знаходити баланс між критичним імпортом і експортерами. Думаю, що єдине правильне рішення — це створення курсового коридору, який був би вигідним і експортерам, й імпортерам. У невигідному становищі опинилися й ФОПи, які мали валюту на рахунку. Вони теж можуть продати її лише за фіксованим курсом.
— Чи можуть рішення НБУ негативно вплинути на притік валютної виручки до України?
О. Хмелевський:
— На жаль, дії Нацбанку матимуть негативні наслідки для економіки. Адже тепер ми будемо мати два курси — один для підприємств, інший — для фізичних осіб, причому різниця між ними вже сягає 15%. Така різниця відкриває простір для різних тіньових схем та формування чорного ринку іноземної валюти. До того ж це сприятиме девальвації гривні та зростанню цін на товари. Адже, розраховуючи ціни на імпортну продукцію, магазини тепер закладатимуть не офіційний, а готівковий курс. Врешті-решт Нацбанк буде змушений відпустити валютний курс і для безготівкових операцій.
Хоча лібералізація валютного ринку в умовах війни вкрай небезпечна. Адже тепер з метою покриття дефіциту держбюджету Нацбанк вдається до грошової емісії. Іншого виходу в нас немає. Тому скасування валютних обмежень призведе до конвертації грошової емісії у валюту та її виведення за кордон. Це ми вже спостерігали у 2014 — 2015 роках, унаслідок чого гривня знецінилася втричі. Аналогічна ситуація може повторитися і тепер.
Крім того, за моїми прогнозами, така девальвація може супроводжуватися черговим “банкопадом”. Адже в умовах значної девальвації капітал банків знецінюється, а переоцінка кредитного портфеля в іноземній валюті зростає.
— Чого чекати від курсу долара надалі, зважаючи на війну та надскладну ситуацію в економіці?
О. Хмелевський:
— Обмінні пункти та банки вже відреагували на зняття курсових обмежень, курс долара та інших валют зріс. Позначка 40 гривень за долар буде подолана вже у найближчі дні. Наступною ціллю буде 50 гривень за долар. Повернення курсу гривні на попередній рівень 33 — 34 гривні за долар не прогнозую. Принаймні найближчим часом.
— За яких умов гривня може зміцнитися?
О. Кущ:
— Курс стабілізується і може зміцнитися лише тоді, коли піде масштабна фінансова допомога із Заходу, яка у структурі платіжного балансу заміщуватиме втрачений експорт (ЄС анонсував 9 мільрдів євро макродопомоги для України, США — 40 мільярдів доларів, МВФ запустив спеціальний рахунок для фінансування України. — Авт.). Ну й коли наші експортні канали будуть розблоковані й надходитиме більше валютної виручки.
Тоді курс долара падатиме. Бо ціни на український експорт на світових ринках нині дуже сприятливі. Але навряд чи найближчим часом ситуація з експортом кардинально зміниться. А загалом, чим швидше закінчиться війна, тим швидше буде відновлена економіка та стабілізується валютний курс.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як рашисти знищили частину селекційного центру України
