Міністр оборони Великої Британії Грант Шаппс виступив у Лондоні з промовою, в якій охарактеризував ситуацію з війнами на Землі, та заявив, що “ера миру закінчилась, ми перейшли до передвоєнного світу”. На його думку, в наступні п’ять років ми можемо стати свідками численних війн з участю Росії, Китаю, Ірану та Північної Кореї. Неспроста ж Північна Корея має намір збільшити свій ядерний арсенал, а Іран уже досяг збагачення урану до 83,7%.
“2024 рік має стати переломним. Стримувати ворогів — уже не досить. Ми маємо перехопити ініціативу, стаючи на захист наших цінностей по всьому світу. Україна — тест нашої спроможності”, — сказав Грант Шаппс.
Міністр указав на потребу цивілізованої частини світу нарощувати свою військову потугу, аби бути готовими до різного розвитку подій, і витрачати більше коштів на оборону. Голова Військового комітету НАТО, нідерландський адмірал Роб Бауер, також вважає, що потрібно готуватися до “епохи воєн”.
— Частина лідерів почала усвідомлювати, що епоха миру та злагоди, яка сформувалася після Другої світової війни, завершилася. І що світ входить в епоху турбулентності, передвоєнного балансування між демократією і тоталітаризмом, — каже Вадим Трюхан, голова правління ГО “Європейський рух України”. — Так, ми справді на порозі глобальної війни, а в гібридному варіанті вона вже точиться. Водночас усвідомлення цього ще не стало загальним, не всі у демократичному світі поділяють такий погляд.
— Російсько-українська війна — це лише фронт великої глобальної війни, — каже Віталій Кулик, футуролог, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства. — І вона, вочевидь, завершиться лише тоді, коли буде зруйновано інституції, які тримають нинішній світовий порядок.
— Де можуть виникнути нові воєнні конфлікти?
● В. Кулик:
— Не завершилися процеси, пов’язані з різними рівнями ескалації на Кавказі. Збільшилися загрози та напруга в Центральній Азії. Бачимо загострення ситуації між Пакистаном і Іраном, протистояння між Індією і її сусідами Бангладеш, Непалом. Китай має свою історію протистояння з Індією. Загострюються етнонаціональні та релігійні суперечності в Індонезії. Там теж проходять лінії розлому та відбувається зіткнення певних інтересів. Неспокійно й на Корейському півострові, спостерігаємо обстріли з боку Північної Кореї островів Південної Кореї. Це свідчить, що Кім Чен Ін має намір підвищувати ставки.
Китай прискорює модернізацію своїх збройних сил, а це загроза для Тайваню. Можна згадати й Латинську Америку. Поки що ми бачимо “паперову” війну між Венесуелою і Гаяною, яка у будь-який момент може вийти за рамки. Аргентина висуває претензії Великій Британії на Фолклендські (Мальвінські) острови. В Африці, у регіоні Сахель, теж відбуваються постійні перевороти та точаться конфлікти... Туди, де виник дефіцит безпеки, намагаються зайти росіяни та китайці зі своїми “пропозиціями”. Загострюється протистояння в Червоному морі між Іраном і саудитами.
— I що робитиме Захід — нарощуватиме боєздатність чи просто мовчки споглядатиме?
● В. Трюхан:
— Думаю, Захід посилюватиме свій оборонний потенціал, нарощуючи чисельність армії, розширюючи номенклатуру зброї, що виробляється. Наприклад, Німеччина ухвалила рішення про збільшення фінансування сектору оборони на понад 100 мільярдів євро.
● В. Кулик:
— Дедалі більше експертів вважає, що НАТО не може бути інструментом стримування Росії. Особливо, якщо США з приходом до влади Дональда Трампа скоротять свою участь в Альянсі чи підуть з нього. Не факт, що у разі гібридної атаки Росії на одну з балтійських країн, НАТО колективно відповість. Тому дефіцит безпеки призводитиме до того, що європейські країни шукатимуть свій шлях, як, наприклад, Віктор Орбан, котрий вступає у взаємодію з Росією і підважує таким чином євроатлантичну єдність. Але всі без винятку країни наразі намагаються озброюватися — модернізувати свої збройні сили.
— Бачимо, що країни так званої осі зла — Росія, Китай, Iран, КНДР — мобілізувалися і тепер більше пов’язані між собою. На відміну від Заходу. Чому?
● В. Трюхан:
— Коли влада в одних руках, рішення приймати простіше. Цим авторитарні режими й користуються. Вони тому й швидко мобілізувалися. Росія, Китай, Іран, КНДР, виглядає, дозріли до глобалізації всіх наявних конфліктів. І прийняли як факт, що Третя світова війна — неминуча.
