На засіданні Міжнародної ради експертів щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту (дорадчий орган ОГП), затвердили два повідомлення, що стосуються злочинів бойовиків. Ці документи підготував департамент війни Офісу генпрокурора та Донецька і Луганська обласні прокуратури спільно з правозахисниками. У них йдеться про факти публічного приниження українських військовополонених, затриманих представниками “ДНР”.
Перший так званий парад полонених, на який звертають увагу Міжнародного кримінального суду, бойовики провели ще 24 серпня 2014 року. Його учасниками стали 53 затриманих військовослужбовців. Їх вишикували у пішу колону та в супроводі озброєних гвинтівками осіб змусили рухатись центральною вулицею окупованого Донецька. Під час руху колони військовополонені зазнавали образ та побоїв. Проведення подібних заходів порушує Женевську конвенцію про поводження з військовополоненими.
Друга подія, представлена в поданні до МКС, — захоплення у полон 101 військовослужбовця батальйону спеціального призначення Національної гвардії України “Донбас” після Іловайського котла. Третій факт — так званий парад полонених 22 січня 2015 року, учасниками якого стали 20 затриманих військовослужбовців — переважно оборонців Донецького аеропорту. Їх принижували, лупцювали, а наприкінці ходи змусили стати на коліна й вибачатися.
Інше повідомлення стосується руйнування мостів у Донецькій та Луганській областях України, які постраждали від бойових дій. Це дані щодо 43 інцидентів у період з травня 2014-го по січень 2019 року.
“Мости, згідно з Міжнародним кримінальним правом, — це інфраструктура подвійного використання: цивільного і військового. Її руйнування заборонене, — каже Валерій Новиков, голова Луганського обласного правозахисного центру “Альтернатива”. — Прокуратури Донецької та Луганської областей відкривали кримінальні справи по факту їхнього руйнування, проводили розслідування і в окремих випадках навіть знаходили бойовиків, які їх підривали. Ці дані поєднали з нашими дослідженнями. Ми з початку бойових дій на сході України документуємо порушення прав людини в зоні військового конфлікту. Збираємо інформацію, яка частково може бути використана як доказ скоєння міжнародних, зокрема військових, злочинів на Донбасі”.
— Що означає затвердження цих повідомлень на практиці?
— Розгляд у Міжнародному кримінальному суді суттєво відрізняється від процесу в українських судах. Там спочатку збирають інформацію щодо певних подій, яка дозволить стверджувати, що під час певного конфлікту є військові злочини. З цієї інформації МКС робить висновок, чи зазначений конфлікт має міжнародний характер, чи є внутрішнім (громадянським). Кожне наше подання — додатковий аргумент на користь того, що конфлікт в Україні є міжнародного характеру за участі Російської Федерації, під час якого стається чимало військових злочинів, які треба розслідувати. Тобто, це меседж, підтверджений фактами.
Кожне наше подання — додатковий аргумент на користь того, що конфлікт в Україні є міжнародного характеру за участі Російської Федерації, під час якого стається чимало військових злочинів, які треба розслідувати.
Ми розраховуємо, що за результатами розгляду МКС прийме рішення про відкриття свого польового офісу тут: його представники зможуть розслідувати ті злочини, про які ми заявили. Розслідування цих злочинів не має строку давності і вони не підлягають амністії.
— Хто має понести покарання за ці злочини?
— МКС займається особами, які керують незаконними збройними формуваннями, безпосередньо організовують міжнародні злочини — зокрема, віддають накази про обстріли об’єктів інфраструктури чи проведення так званих парадів. А самих виконавців має притягати до відповідальності українська правоохоронна система. Тому, попри очікування на реакцію МКС, маємо й самі вести розслідування.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як хитрують банки та мікрофінансові компанії
