Уявіть: ви взяли кредит для термінової покупки — чи то ліків, чи то взуття для дитини на зиму. Приміром, 1000 гривень. Як вас запевнили, позика — під 10% річних. У фінустанові консультант підрахував, що маєте повернути за рік трохи більше тисячі гривень. Утім насправді ця сума в десятки разів перевищує названу! У підсумку за рік фінустанова вимагатиме від вас 280 тисяч гривень, що трохи більше ніж 10 тисяч доларів! Як так? Адже ви уважно читали договір, і там йшлося про 10% річних...
Річ у тім, що чимало і фінансових компаній, і банків хитрують у роботі з клієнтами. Це підтвердилося під час дослідження дотримання банками та фінансовими компаніями законодавства у сфері споживчого кредитування, яке провів проект USAID “Трансформація фінансового сектору”. Докладніше про результати — у нашому тексті.
ЧИМ ГРІШАТЬ БАНКИ?
— Перше дослідження методом “таємного покупця” на цю тему ми провели у 2019 році, — каже заступниця керівника проекту USAID “Трансформація фінансового сектору” Юлія Вітка. — Мушу зазначити, що за два останні роки і банки, і фінансові компанії не продемонстрували значного прогресу у сфері дотримання законодавства при наданні споживчих кредитів.
— Які порушення ви зафіксували цьогоріч?
— Реальна річна процентна ставка (РРПС) банківського кредиту на особисті потреби становить 121% річних! Реальна процентна ставка — це та вартість кредиту, за якою споживач може об’єктивно порівнювати пропозиції різних банків. Ми з’ясували, що банківські установи некоректно розраховують РРПС — у 37% договорів, підписаних нашими “таємними покупцями”, РРПС різнилася з тією, що зазначена у паспорті кредиту. Ми фіксували випадки, коли банки у паспорті кредиту пишуть одну цифру, у договорі — іншу, а насправді споживач платить кредит за третьою ставкою, значно вищою. Це те саме, якби ми прийшли у магазин купити товар за 100 гривень, а на касі виявилося б, що його ціна — 1000.
— Чому банки не завжди чесно вказують РРПС?
— Можна припустити, що компанії-кредитодавці хитрують з розрахунками з двох причин: по-перше, їхні клієнти часто не розуміють тексту договору і не приділяють йому великої уваги, особливо, коли гроші потрібні тут і зараз. По-друге, накладені на порушників штрафи, якщо такі трапляються, не є переконливими.
— У висновках дослідження ви вказуєте, що банки також грішать з договорами страхування, які є небезплатними для клієнта. Розкажіть про це більше.
— Зазвичай на сайті банку можна знайти перелік так званих погоджених страхових компаній, у якому буде три чи більше страховиків. Але насправді споживач позбавлений права вибору страхової компанії — тільки у 6% кредитів, за якими вимагалося страхування, позичальникові був наданий вибір з-поміж щонайменше трьох страхових компаній, як це вимагається за законом. Банки також продовжують робити вигляд, що страхування не обов’язкове — у паспорті вказується, що воно здійснюється тільки за бажанням споживача, але усно споживача повідомляють, що договір страхування має бути укладений. Зауважу, що для певних видів позик, як іпотечні кредити чи кредити на авто, страхування — обов’язкове. Якщо позичальник бере невеликий кредит готівкою, то там може і не бути страхування.
Банкам варто припинити вимагати страхування за кредитами без розкриття інформації про обов’язковість та вартість такого страхування і без надання позичальникові можливості обрати страховика. Якщо будь-яке страхування вимагається, вартість страхових послуг має бути включена до розрахунку РРПС та загальних витрат.
— Які ще зловживання з боку банків ви зафіксували?
— Багато кредитних договорів містять умови, які є незаконними. Наприклад, 77% договорів містять положення, що передбачають право кредитодавця в односторонньому порядку вносити зміни до договору — скажімо, змінювати розмір неустойки. Хоч це — порушення норми ч. 7 ст. 12 закону про споживче кредитування, згідно з якою зміна умов договору про споживчий кредит можлива тільки за згодою сторін.
77% договорів містять положення, що передбачають право кредитодавця в односторонньому порядку вносити зміни до договору — скажімо, змінювати розмір неустойки.
МІКРОКРЕДИТИ — ЦЕ ДУЖЕ НЕБЕЗПЕЧНО!
— З січня цього року закон про споживче кредитування поширюється і на мікрокредити — так звані гроші до зарплати, видані мікрофінансовими компаніями. Чи дотримуються вони норм закону?
— Загалом ці компанії не привели свої кредитні договори у відповідність до цього закону. Так, 86% договорів містили положення, які можуть розглядатися як незаконні. Зокрема, це збільшення процентної ставки за порушення виконання споживачем зобов’язань та застосування штрафу та пені за одне й те саме порушення. У 51% випадках компанії стягнули з позичальників більше, аніж мали б стягнути відповідно до договору.
Тобто споживачі ще більше переплатили за дуже дорогий кредит. Ми з’ясували, що середня реальна річна процентна ставка за мікрокредитами становить астрономічні 28 000% річних!
— Чому фінкомпанії встановлюють такі високі РРПС?
— Часто вони працюють з тими категоріями позичальників, які не мають офіційного чи достатнього доходу, із вразливими верствами населення. Тому у вартість кредиту включають усі ризики, зокрема і неповернення позики. Загалом у багатьох європейських країнах є обмеження верхніх кредитних ставок. Наша держава мала би також запровадити подібну практику.
Адже часто українці беруть такі надто дорогі кредити, не мають змоги їх повертати вчасно і потрапляють у боргову пастку (за даними Опендатабот, борг українців перед мікрофінансовими організаціями за простроченими позиками в першому півріччі становив 14,9 мільярда гривень. — Авт.).
РЕКЛАМА ЧАСТО ОБМАНЮЄ
— Чи часто банки та фінансові компанії зловживають оманливою рекламою, як-от “кредит під 0%”?
— Спершу нагадаю читачам, що важливою нормою закону про споживче кредитування є заборона інформування споживача про безпроцентний кредит чи про кредит під 0%, а також обов’язок наведення стандартної інформації однаковим шрифтом та відображення її в основному тексті реклами.
З’ясувалося, що рекламні матеріали банків неінформативні для споживача. Замість надання інформації щодо вартості кредиту, банки роблять акцент на пільгових періодах щодо сплати відсотків, великих сумах, які можуть бути надані в кредит, швидкості та простоті надання коштів. Але тішить, що жодного рекламного матеріалу, який би прямо рекламував кредит як безплатний чи безпроцентний, виявлено не було.
Мікрофінкомпанії акцентують увагу на акційних ставках, при цьому інформація щодо РРПС не вказується поруч з такими ставками, а ховається десь внизу сторінки або на інших сторінках сайта. Варто було би регулятору зобов’язати фінансові компанії вказувати стандартну інформацію безпосередньо поруч з будь-якою інформацією щодо вартості кредиту, яка розміщується на титульних сторінках сайтів та приваблює клієнтів.
— Чи часто регулятор карає банки та фінансові компанії за зловживання?
— За недотримання встановлених законом вимог до кредитних договорів передбачено штраф у розмірі до 119 000 гривень, а за надання недостовірної інформації про фінансову послугу — до 10 200 гривень штрафу за кожен такий випадок. Так, НБУ відслідковує випадки зловживань і банків, і фінкомпаній, але цей механізм не системний. Та і якщо регулятор знаходить порушення, то найчастіше він виносить попередження і вимагає усунути порушення. Тож і банки, і фінкомпанії продовжують зловживати. Мають бути жорсткіші санкції та невідворотність покарання, як-от в європейських країнах. Якщо там виявляють порушення у сфері захисту прав споживачів, то до порушника застосовують чималі штрафи.
ЗАВЖДИ УВАЖНО ЧИТАЙТЕ ДОГОВІР!
— Що порадите клієнтам банків?
— Найперше — з’ясовувати у консультанта всі умови надання позики, звертати увагу на реальну річну процентну ставку, штрафні санкції за неповернення кредиту. Варто взяти додому як паспорт кредиту, так і проект кредитного договору й ретельно ознайомитися з ними, перш ніж оформити позику. А ще треба намагатися вчасно повертати кредит, щоб не потрапити у боргову яму. Якщо трапляються якісь форс-мажорні обставини, і це зробити не вдається, то варто звернутися до банку чи фінкомпанії та попросити про реструктуризацію позики. Зазвичай кредитодавці йдуть назустріч клієнтам, адже вони зацікавлені у поверненні своїх грошей.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також історії невиправних ігроманів
