Архистратиг Михаїл у шкарпетках, лев, жовто-блакитна стрічка, яку вони топчуть... Ось так українці описують новий ескіз Великого державного герба України, який обирали фахівці-геральдисти, історики, мистецтвознавці. Автор проекту — Олексій Кохан, за перемогу він отримає премію в розмірі 100 тисяч гривень. Чому саме цей ескіз переміг? І що з ним не так?
— Я погодився очолювати журі, бо сподівався, що на конкурс надішлють багато якісних робіт і буде з чого обирати, — розповідає голова журі конкурсу Андрій Гречило, доктор історичних наук, голова Українського геральдичного товариства. — Оскільки в Конституції України не написано, яким саме має бути великий герб, то варто було б спершу сформувати концепцію і запропонувати технічні завдання авторам. Проте Міністерство культури таки оголосило загальний конкурс. Тобто кожен як хотів, так і зображав великий герб.
— Скільки робіт отримали?
— 112. Навіть діти надсилали свої роботи. Дехто подавав ескізи герба, на яких були елементи плагіату — перемальовані леви, козаки. Звісно, що такі роботи на етапі відбору відсіювалися. У Конституції чітко написано, що Великий державний герб України встановлюється з урахуванням Малого державного герба України та герба Вiйська Запорiзького (козака з мушкетом). На деяких роботах не було тризуба або козака.
Відсіювали також роботи, де на великому гербі була корона гідності, яка підкреслює статус держави. Але Україна не є монархією, тому корони не повинно бути.
Зрештою у нас залишилося дві роботи. Переможцем оголосили проект Олексія Кохана.
— У 2009 році Кабмін затверджував ескіз Великого державного герба України, чи не так?
— Так. На ньому щитотримачами були лев та козак із мушкетом, — нагадує Валентин Ільїнський, член ради Українського геральдичного товариства, доцент кафедри Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії. — Щоправда, до розгляду Верховною Радою так і не дійшло, хоча головне експертне управління ВРУ двічі рекомендувало нардепам ухвалити законопроект щодо Великого державного герба України.
— Чому багатьом цьогорічний ескіз-переможець не сподобався?
В. Ільїнський:
— У ньому багато суперечливих моментів. Незрозуміло, чому на Великому державному гербі України зображують лева, який є символом лише Львова, а не всіх Галицьких земель. З таким успіхом можна було б розмістити символ Одеси — якір. Крім того, архистратиг Михаїл — це релігійний символ. Не бажано, щоб він був на державному гербі. Також ескіз не допрацьований у композиційному відношенні. Архистратиг Михаїл чомусь не зафарбований. Тому немає рівноваги кольорів. Це нагадує дитячу розмальовку. Архистратига варто було б зображувати у латах, у плащі. І взуття мало б бути відповідне, а не якісь гольфи.
Незрозуміло, чому на Великому державному гербі України зображують лева, який є символом лише Львова.
— Чи вноситимуться доповнення і зміни в ескіз Великого герба, який переміг у конкурсі?
А. Гречило:
— Члени журі рекомендували автору внести лише дві зміни. По-перше, козака з мушкетом. Слід взяти до уваги зображення козаків на печатках гетьманів з ХVIII століття (Мазепи, Скоропадського), там добре видно одяг та озброєння козаків.
По-друге, стрічка у національних кольорах опинилася під ногами щитотримачів. Суспільство сприймає це негативно. Тож стрічку варто подати лише в одному кольорі або змінити її розташування.
— Де може використовуватися Великий герб?
В. Ільїнський:
— Члени ради Українського геральдичного товариства зійшлися на тому, що Великого державного герба України взагалі не потрібно. Своє рішення скеровували у Комісію державних нагород та геральдики при президентові України. Проте до нього не дослухалися.
А. Гречило:
— Малий герб — тризуб на щиті — надалі використовуватиметься всіма держустановами. А великий — на рівні глави держави (на штандарті, печатці, бланках та інших президентських атрибутах) і, можливо, ви-
щих органів державної влади (ВРУ, уряду).
До 1 грудня ескіз-переможець конкурсу на кращий Великий герб передадуть у Мін’юст, яке опрацьовує проект Закону “Про державні символи України”. У цьому документі буде описаний вигляд Великого державного герба України і сфери його використання. Законопроект розглядатиметься на засіданнях комітетів ВРУ, а потім виноситиметься на голосування.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, хто має керувати державою, якщо перші особи не можуть працювати через стан здоров'я
