Генсек Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) Александр Зась повідомив про завершення "миротворчої" місії в Казахстані. Ця операція стала першим реальним застосуванням колективних сил ОДКБ. Тепер війська мають покинути територію країни.
Нагадаємо, протести в Казахстані розпочалися 2 січня після дворазового підвищення цін на скраплений газ, який використовується як пальне для автомобілів. Згодом протестувальники стали висувати політичні вимоги, в тому числі про повернення до Конституції 1993 року. Протести обернулися сутичками між демонстрантами і силовиками в більшості регіонів.
5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв звернувся до країн — учасниць Договору про колективну безпеку (ОДКБ) із проханням ввести війська для боротьби з “терористами”. Росія направила свої війська для придушення протестів у Казахстані.
Військові сили Організації Договору про колективну безпеку прибули до Казахстану 6 січня та взяли під контроль стратегічні об’єкти. Це військовослужбовці Росії, Білорусі, Вірменії, Киргизстану, Узбекистану. Від Російської Федерації до складу Колективних миротворчих сил ОДКБ увійшли підрозділи та військові частини Повітряно-десантних військ. Серед них є саме ті десантники, які свого часу воювали проти України на Донбасі.
Деякі українці оптимістично припустили, що втягування Росії в черговий конфлікт відверне її від збройної агресії проти України. Тож таким чином мине загроза повномасштабного вторгнення в нашу країну. Що на це скажуть експерти?
— Скільки російських військ перекинули в Казахстан?
— Офіційно РФ включно із іншими учасниками ОДКБ перемістила до Казахстану 3600 військовослужбовців, — каже Сергій Грабський, полковник запасу ЗСУ, голова ради ГО “Всеукраїнське об’єднання “Союз учасників миротворчих операцій”. — Однак з огляду на кількість літако-рейсів, які були здійснені протягом трьох діб, коли тривало перекидання сил і техніки, можна говорити про більше число: тільки за підрахунками літако-рейсів Іл-76 та Ан-124 “Руслан” кількість військових втричі більша від офіційно заявленої.
Однак у глобальному масштабі переміщено загалом невелику кількість російських військ.
— Справді, Росія задіяла в Казахстані не так багато ресурсів, — вважає Ілія Куса, експерт з міжнародної політики аналітичного центру “Український інститут майбутнього”. — Водночас ситуація в цій країні наразі стабілізувалася, тож не вимагає залучення від РФ додаткових сил. Тим більше, тих, які вони використовують на українському напрямку. Тож теза про те, що перекидання російських військ у Казахстан полегшить нашу ситуацію, помилкова. Стосовно України статус-кво не змінився.
— Які саме сили перекинули у Казахстан?
С. Грабський:
— Це десантні частини. Вони не є визначальним фактором, який впливає на підготовку до операцій проти України. Тож тішити себе думкою, що тепер Росії не до України, — не варто.
— Чому десант не відіграє ключової ролі у нападі на Україну?
— Десантні війська — це легка піхота, яка не має ні важкої техніки, ні артилерії великих калібрів. А для прориву оборони та наступу потрібна важка піхота — мотострілецькі та танкові підрозділи. І саме такі війська Росія стягує до наших кордонів.
— Але хоч якісь позитиви у військовому плані від того, що росіяни трохи заклопотані не нами, є?
— З дуже обережним оптимізмом можна відзначити на короткий проміжок часу відвертання уваги від переміщення до наших кордонів. Ресурси Росії все ж таки обмежені, і якщо певна частина транспорту задіяна для переміщення військ до Казахстану, то ці засоби транспортування не використовувалися для перекидання військ і техніки до кордонів України. Загроза трохи відтягується у часі, але ні на секунду не зникає стратегічно.
З дуже обережним оптимізмом можна відзначити на короткий проміжок часу відвертання уваги від переміщення до наших кордонів.
— Як розгортатиметься ситуація в Казахстані надалі?
І. Куса:
— Найближчим часом ми побачимо цемент ування квазіавтократичної системи президента Токаєва, його подальші спроби збільшити свій вплив. Почнеться перерозподіл політичного впливу та фінансових потоків між групами еліт у контексті боротьби Токаєва та його команди і силами колишнього президента Назарбаєва, які досі мають великий вплив на політику та економіку країни.
— Свій військовий контингент росіяни будуть нарощувати?
— Російська військова присутність навряд чи буде збільшуватись найближчим часом. Президент Казахстану Токаєв оголосив про завершення основної місії ОДКБ у країні та виведення “миротворчих” сил із 13 січня. Але політичний вплив Росії посилюватиметься і надалі. Це дасть додаткові аргументи Кремлю в торгах із Заходом та Китаєм у галузі безпеки щодо визначення майбутньої архітектури безпеки в регіонах і світі.
У далекосяжній перспективі все залежатиме від того, яку лінію поведінки обере Російська Федерація. Якщо вона буде збільшувати свою присутність у країні та втручатиметься у внутрішні справи відверто і нахабно — це зіграє проти РФ. У Казахстані серед молоді нині посилюються націоналістичні настрої, дуже поширені антиросійські тези. Там не ставляться до РФ з великим пієтетом. Якщо росіяни захочуть швидких перемог, то у стратегічному плані програють.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, що чекає п'ятого президента в Україні
