У свої п’ятнадцять Олександра з Луцька важить 93 кілограми при зрості 159 сантиметрів. Через надмірну вагу дитина страждає не лише від проблем зі здоров’ям — доводиться терпіти насмішки однолітків. Тож коли лікарі запропонували десятикласниці провести операцію зі зменшення шлунка, Олександра сміливо заявила: готова!
Мама дівчинки розповідає: донька з раннього дитинства стрімко набирала вагу. І схуднути не могла — ні спорт, ні дієти не допомагали.
“Донечка народилася з нормальною вагою — 3600 грамів, — каже мама дівчинки Катерина Русінко (прізвище на прохання співрозмовниці змінено. — Авт.). — А в п’ять років почала набирати вагу. З кожним роком ситуація погіршувалася. Звісно, Сандрі було важко — дошкуляв біль у животі, та ще більше страждала вона від насмішок однокласників. Діти, знаєте, бувають дуже жорстокі”.
Мама дівчинки колись теж була пишнотілою — важила 120 кілограмів. Але змогла позбутися надмірної ваги за допомогою фізичних вправ. Тепер важить 72 кілограми. А от Олександрі, каже пані Катерина, спорт не допомагав.
“Сандра з 12 років працювала над своїм тілом у фітнес-центрі, — розповідає жінка. — Вдома займалася лікувальною гімнастикою. Дієтолог допоміг розробити раціон для доньки: вона зовсім не їла жирного та смаженого — тільки запечену рибу, м’ясо, супи, каші. Та вага не зменшувалася. Ми навіть випробували спеціальні коктейлі, реклама яких обіцяла здорове схуднення: на сніданок і вечерю Сандра вживала ці коктейлі, на обід їла суп. Урешті від самого запаху цього напою доньку нудило. Та результату ми не бачили. І Сандра відмовилася від цієї дієти”.
Дієтолог допоміг розробити раціон для доньки: вона зовсім не їла жирного та смаженого — тільки запечену рибу, м’ясо, супи, каші. Та вага не зменшувалася.
Пані Катерина додає, що біль у животі в доньки не минав. Дитина часто потрапляла до лікарні. Після лікування казала, що їй легше, та потім зізнавалася — насправді біль не минав.
“Живіт болів постійно, — згадує мама. — Спочатку лікарі підозрювали апендицит. Далі припустили, що такий біль можуть провокувати камені в жовчевому міхурі. Крім того, у доньки був підвищений тиск”.
Дитина не могла наїстися, а тому їла набагато більше, ніж потребував організм підлітка.
“А потім у якийсь момент просто відмовилася від їжі — так хвилювалася за своє здоров’я, — каже пані Катерина. — Я буквально примушувала її їсти, щоби мала сили жити. Останні сім місяців ми безперервно лікувалися — від гіпертонії, жовчокам’яної хвороби, болю у шлунку... Два тижні проводили в лікарні, тиждень донечка вчилася у школі”.
МЕТА ДІВЧИНКИ — 60 КІЛОГРАМІВ
Днями Олександрі зробили операцію. Тривала вона чотири години. Спершу видалили жовчевий міхур з каменями, а потім зменшили шлунок. Це зробили, щоб дівчинка менше їла, а отже — могла схуднути.
“У 15 років у пацієнтки було ожиріння третього ступеня та метаболічний синдром, який призвів до артеріальної гіпертензії — тиску 180/100 міліметрів ртутного стовпчика, — розповідає дитячий хірург Андрій Дворакевич. — У загальній практиці в Україні дітей до 18 років із такими проблемами не оперують, лікують дієтами. Утім дуже часто це не допомагає, як ось у цьому випадку. Сім’я пацієнтки шукала допомоги в дієтологів, неврологів, гастроентерологів... Але результату не було”.
Олександра перенесла важку операцію – лапароскопічну гастроплікацію.
Лікар додає, що в Олександри діагностували так зване морбідне ожиріння — це клінічно виразна форма хвороби. У більшості хворих на тлі ожиріння спостерігається розвиток метаболічного синдрому, який супроводжується інсулінорезистентністю, гіперінсулінемією, артеріальною гіпертензією, збільшенням маси вісцерального жиру. Ці фактори збільшують ризик розвитку серцево-судинних хвороб та діабету.
“Тому ми й прийняли рішення про операцію — лапароскопічну гастроплікацію, — каже лікар. — Згофрували стінки шлунка — він був розтягнутий, а ми його зібрали у складки до вікової норми. Це не заважатиме йому засвоювати всі вітаміни і мінерали з їжі, порушення процесів травлення не буде, бо збережено цілісність органа”. До слова, у приватних клініках лапароскопічна гастроплікація вартує 6 тисяч доларів.
До операції у шлунку пацієнтки поміщалося близько 2,5 літра їжі, а після його звуження об’єм — до 300 мл.
“Припускаємо, що за перший рік дитина втратить до 50% зайвої ваги, — каже лікар. — Дівчинка вже фіксує, що почуття ситості у неї настає набагато швидше”.
Припускаємо, що за перший рік дитина втратить до 50% зайвої ваги.
“Мета донечки — схуднути до 60 кілограмів, — каже мама. — Ми впевнені, що їй це вдасться!”
До речі, Олександра хоче стати онкохірургом і рятувати життя людей.
НЕ ПЕРЕГОДОВУЙТЕ ДІТЕЙ!
ВООЗ ожиріння називають однією з найважливіших проблем охорони здоров’я у світі.
За останні 40 років кількість дітей та підлітків шкільного віку з такою хворобою зросла більш ніж у 10 разів (з 11 до 124 млн осіб)!
Яка ситуація в нас? За даними фахівців Iнституту ендокринологiї та обмiну речовин НАМН України iмені В. П. Комiсаренка, приблизно 11 вiдсоткiв наших дiтей хворіють на ожирiння.
Детальніше про причини ожиріння у дітей та про можливі наслідки розповідають Наталія Владімірова, завідувачка відділення дитячої ендокринології Національної дитячої спеціалізованої лікарні “Охматдит”, та Марія Хрупович, дитяча ендокринологиня Львівського обласного ендокринологічного центру.
Н. Владімірова:
— Одна з основних причин ожиріння, як засвідує практика, — перегодовування. Наприклад, якось прийшла до мене мама з 10-річним сином, який важив понад 60 кілограмів. Мама запевняла, що хлопчик їсть небагато, але маса тіла в нього збільшується. Ми стали розбирати раціон сина. І от мама з невинним виглядом розповідає, що часто робить сухарі з батона, дитина цілий день їх гризе. Тобто за день хлопчик з’їдав цілий батон! То якою мала бути його вага?..
Чимало дітей вживає прості вуглеводи (наприклад, бутерброди з маслом і ковбасою, випічку, солодощі, газовані напої. — Авт.), при цьому не займаються спортом, не мають навіть мінімального фізичного навантаження. Також причиною ожиріння можуть бути й різноманітні відхилення, зокрема гормональний дисбаланс. Найчастіше ожиріння ми діагностуємо у дітей в періоді статевого дозрівання, починаючи від 11 років.
М. Хрупович:
— Чимало дітей має ожиріння через генетичну схильність. У практиці найчастіше спостерігаємо таке: якщо в родині повна бабуся, то і внук чи внучка матимуть надмірну вагу. І великою проблемою є те, що батьки звертаються до фахівців, коли у дитини вже третя стадія ожиріння. Допомогти їй, певна річ, тоді набагато важче.
— До яких наслідків може призвести ожиріння у дітей?
Н. Владімірова:
— Порушення вуглеводного, ліпідного обмінів, які у подальшому можуть спровокувати інфаркт чи інсульт. Також воно веде до розвитку цукрового діабету.
М. Хрупович:
— З власного досвіду можу сказати: до 10 відсотків дітей, які мають ожиріння, потім хворіють на цукровий діабет. Надмірна вага призводить до серцево-судинних патологій. Також майже в усіх таких дітей розвивається плоскостопість, адже відбувається зміна конфігурації стопи, деформація скелета.
10 відсотків дітей, які мають ожиріння, потім хворіють на цукровий діабет.
— Нагадайте батькам формулу, за якою можна визначити, чи має дитина надмірну вагу.
Н. Владімірова:
— Розраховуємо індекс маси тіла: вагу дитини ділимо на зріст у метрах в квадраті (наприклад, хлопчик важить 75 кілограмів при зрості 1,65 м. Отже, 1,65 множимо на 1,65 = 2,72. А тепер 75 ділимо на це число = 27,5. Це і є індекс маси тіла. Показник у нормі — від 19 до 25, від 16,5 до 19 — недостатня маса, до 16,4 — дистрофія. Від 25 до 29 — надлишкова маса тіла, 30 — 34 — перша стадія ожиріння, 35 — 39 — друга, 40 і вище — третя стадія. — Авт.).
— Яка профілактика ожиріння?
— Здорове харчування! Дитина повинна щодня їсти овочі, фрукти, обмежити споживання борошняних, солодких виробів, газованих напоїв. Також не можна забувати про регулярні заняття спортом.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, що треба знати про псоріаз.
