Нема де і кроку ступити — так можна сказати про тротуари українських міст, заставлені запаркованими автівками. Чимало машин стоїть і в інших недозволених для цього місцях. Пішоходів це обурює. Поліція ж штрафує таких порушників. Як вони виправдовують свої дії? Чи охоче платять штраф? Як багато авто забирає евакуатор? Аби з’ясувати це, вирішую попрацювати з інспекторами з паркування.
Починамо ми о восьмій ранку. Вже за годину на одній із площ Львова інспектори виявляють порушника. “Машину припарковано під знаком 3.34, це означає, що зупинку і стоянку тут заборонено”, — пояснює 30-річний Антон Порядін, провідний спеціаліст відділу інспекторів з паркування управління безпеки ЛМР.
22-річний інспектор Ігор Ковальчук виписує водієві повідомлення про штраф, його напарник викликає евакуатор. “Буває, викличемо евакуатор, а водій приходить до його приїзду, — каже Ігор. — Тоді платить штраф за адмінпорушення, а евакуатор повертається назад”.
Цього разу водій до приїзду евакуатора не прийшов. Спецтехніка зупиняється паралельно до припаркованої автівки. “Це перший виклик сьогодні, — каже водій пан Микола. — А загалом щодня на штрафмайданчик забираємо 3 — 5 машин”.
До речі, водієві цієї автівки доведеться сплатити штраф за паркування в неналежному місці (510 гривень), за послуги евакуатора (720 гривень) та простій на арештмайданчику (120 гривень на добу). Разом з інспекторами рушаю далі. Дорогою вони розповідають, що чи не найчастіше водії порушують ПДР, паркуючись саме під знаком 3.34. Багато хто залишає авто на хіднику, де це заборонено. “Якось ми тричі виписували штраф на одне авто, яке тричі паркувалось на тротуарі, залишаючи для перехожих лише близько 80 сантиметрів відстані до будівлі”, — каже Антон Порядін.
Йдемо на іншу вулицю — з одностороннім рухом та кількома поворотами. Попереду — знак про парковку, перед яким — п’ять машин. “Паркуватись перед цим знаком не можна, лише — за ним, — пояснює Антон Порядін, підходячи до однієї з автівок. — З нашого досвіду: приблизно кожен п’ятий водій, який стає перед знаком парковки, переконаний, що нічого не порушує”.
Інспектори виписують порушникам штрафи, залишаючи повідомлення на вітровому склі. Тим часом сюди під’їжджає ще один кермувальник. “Тут не можна паркуватись? — обурюється. — Спершу парковки облаштуйте, а тоді вимагайте чогось від водіїв”. Такі слова обурення інспектори чують нерідко. “Але ми не відповідаємо за кількість парковок, наше завдання — стежити за порядком”, — каже пан Порядін.
Інспектори ще двічі викликали евакуатор — для автівок, які припаркувались там, де стоянку заборонено, бо це заступає огляд іншим водіям, а отже, може стати причиною ДТП.
За словами інспекторів, паркування в неналежному місці водії завжди намагаються виправдати однаково: “припаркувався там, де було місце”, “не було часу шукати парковку”, “та я ж ненадовго”.
“Є й такі водії, які порушують правила, знаючи, що за кілька метрів — платна парковка з вільними місцями”, — каже інспектор. Воліючи зекономити 20 гривень, вони змушені потім сплачувати значно більше. І мова не лише про самі штрафи.
Ось якою історією поділився з нами водій із Червонограда.
“Якось я приїхав до Львова у справах. Зустріч затягнулась. Коли повернувся на місце, де залишив авто, його там уже не було, — каже 47-річний Ігор. — Зателефонував на 102 і дізнався, що машину евакуювали через те, що припаркувався заблизько до “зебри”. Забрати її можна було лише наступного дня”.
Аби дістатись до Червонограда, чоловік замовив послугу на сервісі з пошуку попутників (за 200 гривень), тоді викликав таксі до місця, яке призначив водій сервісу (80 гривень). Наступного дня знову витратив 200 гривень, аби повернутись. До арештмайданчика дістався на таксі за 105 гривень. Там заплатив 1350 гривень штрафу. А загалом це порушення коштувало йому майже 2000 гривень...
“Припаркуватись за правилами було б і для нервів краще, і для гаманця”, — міркує нині пан Ігор.
...Тим часом за свій робочий день інспектори виписали 54 штрафи на загальну суму близько 19 тисяч гривень.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, чи стане Україна багатшою до 2030 року