Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний видав директиву, яка надає право командирам на передовій самостійно приймати рішення на команду про відкриття вогню у відповідь. Що тепер зміниться на фронті?
— Насамперед слід знати, що командир будь-якого рівня керується статутами, які визначають, що він повинен вживати всіх заходів для збереження життя та здоров’я своїх підлеглих, — каже Сергій Грабський, військовий експерт. — Утім торік, оголошуючи всеосяжне припинення вогню, підкоригували процедуру ухвалення рішення про відкриття вогню у відповідь, вимагаючи від командирів на місцях отримати “добро” на це від командування вищого рангу. Відтак багато командирів, побоюючись покарання, не запрошували навіть дозволу на відкриття вогню у відповідь, а бійці були змушені лише спостерігати за діями противника.
Тоді на догоду політичній кон’юнктурі пожертвували логікою ведення бойових дій.
— Як зміниться ситуація тепер?
— Ця директива має дозволити вживати всіх заходів для збереження життя та здоров’я наших військовослужбовців.
— Вбачаю позитив у тому, що право на ухвалення рішення про відкриття вогню у відповідь віддали командирам на передовій, — каже Олег Жданов, полковник запасу, військовий експерт. — Утім є й свої нюанси. У кінці директиви головнокомандувач озвучив, що відкривати вогонь у відповідь дозволено всіма наявними на передовій засобами. А з усіх наявних там нині — стрілецька зброя та великокаліберні кулемети. Адже артилерію відвели — згідно із домовленостями про режим тиші. Там навіть БТР та БМП нема, щоб заховатися в них під час обстрілу чи відкрити вогонь. Усю важку техніку також відведено. Так, можна дати відповідь із кулемета калібру 12,7 в напрямку, звідки стріляв снайпер. А що роботи з артилерією, яка стріляє з відстані з десяток кілометрів? Без роботи нашої артилерії сподіватися на якісь істотні корисні зміни для наших військ — не варто.
Без роботи нашої артилерії сподіватися на якісь істотні корисні зміни для наших військ — не варто.
— Якого рівня командири мають право віддавати наказ на відкриття вогню?
С. Грабський:
— Рішення мають право приймати командири всіх рівнів у межах їхньої відповідальності. Якщо на опорному пункті старший — це сержант, командир відділення, то у разі обстрілу цього опорника він має право віддати наказ на відкриття вогню у відповідь. Навіть якщо двоє рядових діють разом, виконуючи якесь завдання, то один призначається старшим і є командиром.
— А якщо боєць відкриє вогонь без команди?
— Наші позиції, розташування кулеметних гнізд, стрільців, спостережних пунктів противник часто намагається виявити за допомогою розвідки боєм чи провокацій. Тоді доцільно не відкривати вогню у відповідь. Тож якщо якийсь боєць такий наказ порушить і розкриє пена критиці “Північного потоку — 2”?
І. Петренко:
— Щоб не погіршувати відносини із стратегічними партнерами, зокрема із Туреччиною. Та й, критикуючи “Північний потік — 2”, наша влада більше сподівалася на США. Мовляв, американред ворогом наші замасковані позиції, то логічно, що він буде покараний. Але якщо така провокація становить загрозу життю та здоров’ю бійців, командир зобов’язаний прийняти рішення на відкриття вогню у відповідь.
— Російська сторона називає таке рішення у ЗСУ “порушенням режиму тиші”. Як можете прокоментувати такі випади з РФ?
— Так, домовленістю про припинення вогню визначено, що вогонь відкривають після узгодження з вищим керівництвом. Але там також визначено, що його можна відкривати у разі порушення ворогом режиму тиші, — каже Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень. — А такі порушення були. Це встановили як у штабі ООС, так і спостерігачі місії ОБСЄ.
Переконаний — можна тільки вітати надання повноважень командирам на місцях на прийняття рішення про таку відсіч. Ми у цьому випадку діємо у чіткій відповідності до норм як українського, так і міжнародного законодавства.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також найцікавіше про броньовані автомобілі
