Колишній головнокомандувач сил НАТО в Європі Джеймс Ставрідіс заявив, що повномасштабна війна росії проти України може тривати ще чотири-шість місяців і стати замороженим конфліктом за прикладом Корейської війни: “перемир’я, демілітаризована зона між двома сторонами, постійна ворожість, своєрідний заморожений конфлікт”.
Такий можливий сценарій розвитку подій російсько-української війни ще в березні озвучував і начальник ГУР МО Кирило Буданов. Він запевняв, що путін спробує окреслити лінію розподілу між неокупованими й окупованими регіонами нашої країни, фактично створюючи в Україні Північну і Південну Кореї. До такого варіанта схиляється і впливове американське видання Bloomberg.
Утім сьогодні ніхто не візьметься прогнозувати, де може пролягти така лінія, — війна триває, і щодня картина змінюється.
ЩО БУЛО В КОРЕЇ?
“До 1905 року існувала одна Корейська імперія. Згодом відбулася зміна співвідношення сил у регіоні: Токіо виграв російсько-японську війну, і до 1945 року Корея потрапила у сферу впливу Японської імперії, — розповідає Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, провідний спеціаліст Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка. — Ще одна велика зміна відбулася із закінченням Другої світової війни, коли Японія, як союзник Гітлера, зазнала поразки. Відповідно до угод між союзниками про організацію повоєнного миру на Далекому Сході, територію Кореї по 38-й паралелі розділили між СРСР і США на дві зони відповідальності. Вважалося, що розподіл Корейського півострова буде тимчасовим.
Відразу після капітуляції Японії радянське керівництво розпочало формування прорадянської адміністрації в Північній Кореї, тоді як американська військова адміністрація заходилася створювати на Півдні систему органів управління, орієнтованих на США”.
Розкол півострова на Південь і Північ призвів до гострої військово-політичної конфронтації, яка зрештою у 1950 році переросла в повноцінну війну. За три роки воєнних дій Півдню та Півночі Корейського півострова було заподіяно великої матеріальної шкоди. Втрати тільки корейських сторін становили понад чотири мільйони вбитих, поранених і зниклих безвісти.
“Після трьох років війни з перемінним успіхом сторони повернулися до тієї точки, з якої починали. Коли дальші військові спроби вже були неможливими, вони уклали перемир’я, яке, щоправда, так і не стало повноцінним мирним договором, адже незадоволеними були і Північна, і Південна Кореї. Формально держави досі перебувають у стані війни”, — додає Ігор Попов, експерт Українського інституту майбутнього.
Між двома державами встановили демілітаризовану зону — нейтральну смугу шириною два кілометри. “Ситуація нестабільна. Пхеньян постійно провокує свого південного сусіда, погрожує застосувати ядерну зброю, здійснює запуски ракет”, — зазначає Станіслав Желіховський.
“Однак для Південної Кореї гарантом безпеки стали США. Ця країна покрита мережею воєнних баз США — з флотом, авіацією, — на яких розміщено 28 500 військовослужбовців та протиракетні комплекси THAAD (протиракетний комплекс рухомого наземного базування для висотного заатмосферного перехоплення ракет середньої дальності. — Авт.)”, — пояснює Ігор Попов.
ВАРІАНТИ ДЛЯ УКРАЇНИ
— Чи можливе застосування такого сценарію в українських реаліях?
● І. Попов:
— Будь-яка війна закінчується або перемогою однієї сторони, або виснаженням обох. Корейська війна закінчилася підписанням перемир’я, коли стало зрозуміло, що учасники виснажені й не можуть досягти швидкої перемоги. Якщо за певний час виявиться, що ні росія, ні Україна не можуть досягти повної перемоги, то почнуться пошуки іншого варіанта припинення війни. Корейський сценарій — один із імовірних.
Корейська війна закінчилася підписанням перемир’я, коли стало зрозуміло, що учасники виснажені й не можуть досягти швидкої перемоги.
● С. Желіховський:
— Умова такого сценарію — обопільне виснаження у війні, коли сторони не матимуть сил і ресурсів іти далі. Країна-агресор не зможе просуватися і захоплювати більше територій, щоб розширити зону свого впливу, а Україні не вдаватиметься деокуповувати власні регіони. У такому разі між ними пройде лінія розподілу, яка фактично стане кордоном між двома частинами, як це сталося у Кореї.
За такого сценарію не буде підписано мирну угоду. Де може пролягти така потенційна лінія поділу між неокупованими й окупованими регіонами нашої країни — поки що судити важко. За одним з варіантів, межа між незалежною Україною і тими територіями, на яких москва хотіла б створити так звану маріонеткову державу, включає Донецьку й Луганську області, Крим і коридор до нього, а також Харків.
— Але чи підходить нам такий варіант закінчення війни?
● І. Попов:
— Володимир Зеленський сказав, що будь-які невигідні документи підписувати не буде, але, з іншого боку, оголосив, що наша стратегічна мета — військовим шляхом вийти на кордони, які були до 24 лютого, а далі продовжувати повернення територій за допомогою дипломатії. Корейський варіант був би для нас прийнятним, якби ми деокупували території, які росія захопила за час повномасштабного вторгнення.
● С. Желіховський:
— Не погоджуся. Для нас такий варіант однозначно не підходить. Корейська модель не означатиме мир, а навпаки — передбачатиме постійний стан дестабілізації. Корейський сценарій демонструє, що такий поділ може затягнутися на десятиліття. Нині, через майже 70 років розділення Кореї, ми не можемо й уявити, коли зникне межа, яка проходить по 38-й паралелі, і країна об’єднається.
Сумніваюся, що громадяни України погодяться на такий сценарій. Для нас це може бути навіть гірше, ніж продовження бойових дій. Тому важко уявити, що влада прийняла б такий варіант.
— Чи може щось схилити Україну до такого сценарію?
● С. Желіховський:
— На корейському півострові жодна зі сторін не просувається далі через гарантії безпеки, які Південна Корея отримала від свого головного союзника — США. На території Південної Кореї розміщені американські військові бази, вона має розвинуту економіку й багато інвестицій від країн цивілізованого світу. В нас же ситуація зовсім інша.
● І. Попов:
— Україні також потрібні такі гарантії безпеки. Та на сьогодні США не готові на них йти. Тож позиція Заходу — важлива. Від того, наскільки вони підтримуватимуть нас, залежить, чи матимемо ми достатньо зброї, щоб відвоювати значну частину своєї території.
Якщо Захід зосередиться на власних проблемах і виділятиме нам мало допомоги, то росія, ймовірно, запропонує корейський сценарій по лінії зіткнення, яка буде на фронті на той момент. Таке перемир’я буде для нас вкрай невигідне, але ми дуже залежні від позиції Заходу.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як працюють американські системи залпового вогню HIMARS
