13 мільйонів українців, які живуть у селах, потребують якісніших медичних послуг — раніше про це заявляло Міністерство охорони здоров’я. Тепер, у час пандемії, проблема стала ще гострішою. Стан медицини у багатьох селах катастрофічний: лікарів не вистачає, амбулаторії невідремонтовані, обладнання старе... Цій темі ми присвячуємо другу частину проекту “Село. Реалії” від газети “Експрес”. Його мета — зробити усе можливе, аби люди не залишалися з проблемами зі здоров’ям сам на сам. У рамках проекту досвідчені лікарі перевірятимуть здоров’я селян, а медичні фахівці назвуть винних у ситуації, що складається. Також ми публікуватимемо звернення читачів про стан медицини в їхніх селах. Розкажемо і про людей, які домоглися, щоб медичні послуги в їхніх громадах стали якісними. Тож розпочинаємо!
І чиновники МОЗ, і лікарі закликають усіх нас дбати про своє здоров’я, регулярно проходити огляд, лікувати хвороби на початкових стадіях. Утім чи можливо це, якщо ти живеш у селі?
Щоб зрозуміти масштаб проблеми, ми вирушаємо в типове українське село — Туринка. Разом з нами їде команда професіоналів Львівського обласного клінічного кардіологічного центру. Їхнє завдання — оцінити стан здоров’я серцево-судинної системи селян. Так, саме серцево-судинні хвороби — найбільш поширена причина смерті у нашій країні. Трохи цифр: у першому півріччі цього року через хвороби системи кровообігу в Україні померло 196 тисяч 567 осіб, зокрема від ішемічної хвороби серця — 135 тисяч 867 осіб.
Напередодні ми попередили мешканців села Туринка про наш експеримент, вони радо погодились обстежити здоров’я, бо одразу сказали: з медициною у них — катастрофа!
Отже, стан здоров’я селян досліджуватимуть Орест Кушта — кардіохірург з 12-річним стажем роботи, Олена Березна — лікарка-кардіологиня з 15-річним досвідом, а також Тетяна Куцик — лікарка функціональної діагностики, яка працює з ультразвуком уже 12 років.
Лікарі робитимуть усім охочим селянам кардіограму та ехокардіографію — ультразвукову діагностику. Ці дослідження необхідні для оцінки роботи серця. Під час проведення діагностики у пацієнтів можна виявити приховані аномалії серця, шуми, серцеву недостатність, аневризми, ураження клапанів серця та інші проблеми.
Враховуючи, що пандемія коронавірусу триває, ми ретельно дбатимемо про дотримання карантинних правил.
Що ж, вирушаймо!
СІМЕЙНА ЛІКАРКА? А ДЕ ВОНА?
...На годиннику — 10.00. Ми — в амбулаторії села Туринка. На вході — дезінфектори для рук. У коридорі облаштовані місця очікування для пацієнтів. На дверях кабінетів — таблички: сімейний лікар, кабінет акушерки, стоматологічний, фізіотерапевтичний, педіатричний кабінети, лабораторія... Забіжу наперед — насправді в амбулаторії працюють лише сімейна лікарка і педіатриня, також є медсестри. Інші кабінети пустують.
Біля амбулаторії. Люди чекають своєї черги на обстеження.
“Нема до кого звернутись, щоб хоч послухали легені! Повний нуль! — обурюється 62-річна Ірина, місцева мешканка, яка прийшла на обстеження. — Сімейна лікарка? Так, є — але вона на лікарняному вже, може, й пів року. Яка ж тут турбота про здоров’я?! Люди рятуються самі як можуть!”
“Сімейної лікарки то нема, то трубку не бере, — долучається ще одна місцева мешканка пані Ганна. — А щоб потрапити на прийом у районну лікарню, треба мати від неї направлення. Але в кого його взяти?.. У мене час від часу скаче тиск, важко дихати, серце наче стискається... Інколи здається, що то душа розривається...”
35-річна Ольга каже, що вагалася, чи проходити обстеження, організоване “Експресом”. “Думала, лікарі з району приїдуть, а вони не дуже хороші, — пояснює. — Як щось сильно болить — краще їхати в обласний центр, там більше гарантій, що тобі допоможуть”.
“Жахлива медицина в районі! — підтримує пані Наталя. — Ось кілька місяців тому у лікарню завезла тата. 9.00 — лікаря нема, 10.00 — нема. Близько 11-ї прийшов, а черга ж то — вже кілометрова! Бардак!”
“На початку 2000-х у нашому селі працювало багато лікарів різних спеціальностей, навіть своя “швидка” була, — розповідає 75-річний пан Богдан. — А тепер щороку стає гірше”.
На стан справ нарікає і працівниця амбулаторії. “Тут бракує лабораторії: щоб зробити аналіз крові чи сечі, треба їхати у район, — каже 28-річна Зоряна Ядчишин, лікарка-педіатриня Туринківської амбулаторії. — Тепер ситуація така: людина їде на аналізи, повертається сюди, щоб отримати листок зі скеруванням до вузького спеціаліста від свого лікаря, а потім вирушає назад у район. Така ж ситуація з купівлею ліків
— треба кататися туди-сди.
Для людей це зайві фінансові витрати. У нас нема отоскопа (медичний прилад для огляду вуха. — Авт.)! Пульсоксиметр (прилад для вимірювання рівня сатурації кисню в крові. — Авт.) беру з дому, купила з власної ініціативи”.
Отже, що ми маємо? Лікарів бракує, фахових лікарів — і поготів, обладнання теж не вистачає... Яким за такої ситуації є здоров’я мешканців села? Починаємо обстеження!
І СТЕНОКАРДІЯ, І КАРДІОСКЛЕРОЗ
73-річна пані Наталія прийшла на огляд першою. Каже, має проблеми з серцем і тиском. “Цієї ночі взагалі не спала — сильно пекло у грудях, — каже жінка. — Була у лікаря кілька років тому, трохи підлікувалась. Вживаю препарати, які він мені призначив. Але все одно проблема не зникла”.
Лікарі запрошують жінку на огляд. “Роздягайтесь, лягайте на кушетку, будемо робити кардіограму”, — каже медсестра Маріанна Блощичак, допомагаючи пенсіонерці. До її тіла прикріплюють електроди.
“Дихайте спокійно”, — каже медсестра і стежить за даними на моніторі. За п’ять хвилин передає результати кардіологині. Та запитує пацієнтку про скарги.
“Маю задишку — таку, що аж у горлі дере. Коли тиск 170 — дуже мені зле. Такі симптоми з’являються переважно вночі”, — пояснює пані Наталя.
Лікарка питає жінку про препарати, які їй виписав районний лікар. Почувши перелік, констатує: “Вважайте, що ви нічого не приймаєте від тиску. Одні таблетки вас просто заспокоюють, але зовсім не впливають на артеріальний тиск. Інші — взагалі майже не дієві”.
Пенсіонерці міряють тиск — 145 на 90. Забагато...
Разом з Наталею йдемо до іншого кабінету, де лікарка готова робити ехокардіографію — дослідження серця та магістральних судин за допомогою ультразвуку.
Пацієнтка лягає на бік, спиною до лікарки. Та переміщує спеціальний датчик біля ділянки серця.
“Правий шлуночок — 2,5 см (норма — 0,9 — 2,6 см. — Авт.), ліве передсердя 3,8 (норма — 1,9 — 4,0. — Авт.). Атеросклероз аорти, потовщені стінки серця. Є кальцинати (скупчення солей кальцію. — Авт.) в судинах серця, — констатує Тетяна Куцик. — Екокардіографія виявила атеросклероз, який виник внаслідок гіпертонічної хвороби”.
Отже, діагноз пані Наталії — гіпертонічна хвороба ІІ ступеня, стенокардія, дифузний кардіосклероз. Жінці виписали препарати і скерували на додаткові дослідження. Шкода, що про наявні хвороби жінка дізналась лише зараз — поганого самопочуття можна було б уникнути...
КАРДІОГРАМУ РОБИЛА 25 РОКІВ ТОМУ
55-річна Віра привела на обстеження маму. Пані Олександрі — 78 років. Скаржиться на високий артеріальний тиск — 140 на 90, задишку. “У рекламі побачила таблетки від задишки, купила і п’ю”, — пояснює жінка. До слова, кардіограму вона робила 25 років тому!
Пані Олександра і пані Наталя мають проблеми з тиском.
Лікарка запрошує пані Олександру на огляд. Спершу їй роблять кардіограму. “У жінки — ішемічна хвороба серця, стенокардія, серцева недостатність, — коментує Олена Березна. — Тож, пані, вам потрібно приймати правильні ліки завжди. А ще контролювати кількість випитої рідини — не більше півтора літра на день. У вас фракція викиду серця (це показник, що визначає ступінь ефективності роботи серцевого м’яза під час удару. — Авт.) низька, серце ослаблене, тож воно просто не встигає викачувати кров. Відповідно рідина скупчується у частинах тіла. У вашому випадку — це ноги, вони набрякають. Саме тому вам треба вживати сечогінні препарати. І обов’язково рухатися — щоб не з’явилася застійна пневмонія”.
Пані Олександру скеровують і на ехокардіограму. “Серце збільшене, є проблеми з клапанами, один — завужений, власне це і викликає задишку”, — зауважує лікарка.
“Дуже добре, що жінка до нас прийшла! — втішено каже Орест Кушта, кардіохірург. — Ми виявили проблеми з клапанами ще на ранній стадії! Бо іноді люди так затягують, що потім навіть оперувати їх неможливо...”
Пані Олександрі скоригували медикаментозне лікування і наполягли на повторній ехокардіографії через пів року.
Донька пенсіонерки, пані Віра, теж вирішила перевірити своє здоров’я. У жінки — проблеми зі щитоподібною залозою, що негативно впливає на серце. Їй також діагностували гіпертонічну хворобу.
“Потрібно приймати препарати, які зменшують тиск і частоту серцевих скорочень, — каже лікарка. — У вас був стрес останнім часом? Треба заспокоїтись”.
“А як тут будеш спокійним? У селі пертурбації страшні — переживаю”, — пояснює пані Віра, та все ж обіцяє постаратися не нервуватись.
Лікарі обстежували здоров’я селян зокрема з допомогою ехокардіографу.
У ГРУДЯХ — БОМБА
...У коридорі чекає своєї черги високий чоловік міцної статури. Це — 60-річний пан Роман. Каже, інколи турбує аритмія.
Спершу чоловік проходить ехообстеження. “Аорта над клапаном ширша, ніж мала б бути, — каже Тетяна Куцик. — Клапан вгинається, стулки клапана закриваються не так, як мали б... Вам потрібне динамічне спостереження!”
Я цікавлюся у лікарів, чому може виникнути така проблема. “Наприклад, через некориговану гіпертонію — коли людина має підвищений тиск, але не вживає ніяких препаратів”, — пояснюють медики.
Лікарі радять панові Роману обмежити фізичне навантаження.
“Не носіть мішків з картоплею”, — просить Орест Юрійович.
“Та це ж село! Щоб жити, треба працювати”, — відповідає чоловік.
“Розумію, але себе треба берегти”, — наполягає лікар. Тим часом лікарка-кардіологиня в іншому кабінеті дивиться результати ехокардіографії.
“У цього пацієнта в грудях — бомба сповільненої дії. Випадок небезпечний, адже ризик розшарування аорти дуже високий. Нахилився, підняв щось важке і... — замовкає кардіологиня. — Цей чоловік обов’язково має бути під наглядом сімейного лікаря, кардіолога, кардіохірурга”.
Та де ж їх узяти в селі?.. Тим часом статистика свідчить, що від аневризми аорти (розширення аорти на понад половину від її нормального діаметру) страждає до 3% населення. 9 з 10 осіб при розшаруванні аневризми або її розриві помирають.
Статистика свідчить, що від аневризми аорти страждає до 3% населення. 9 з 10 осіб при розшаруванні аневризми або її розриві помирають.
ЗЕЛЕНА ЇЖА — ПІД ЗАБОРОНОЮ
Знайомлюся з чоловіком у черзі. 75-річний Богдан розповідає, що сім років тому йому замінили аортальний клапан — він має прослужити пацієнту 20 років. “Після операції я зовсім перестав вживати спиртне, — розповідає він. — Дотримуюся дієти — шкідливу їжу стараюся не вживати, в раціоні переважають каші. Щоправда, мушу працювати фізично — маю пасіку, 10 сімей бджіл, роботи вистачає”.
Богданові роблять ехокардіографію. Після обстеження лікар-кардіолог консультує чоловіка і коригує лікування.
“Пацієнту проводили протезування аортального клапана, — коментує результати Олена Березна. — Тепер з’явилась серцева недостатність. Чоловікові варто приймати препарати для розрідження крові — інакше може утворитись тромб”.
Богдану Конопаді діагностували серцеву недостатність.
Виявляється, що панові Богдану не можна вживати продукти зеленого кольору — вони нейтралізують дію ліків, які він вживає. “Вам казав про це лікар?” — запитує Олена Березна.
“Як це не їсти? Мені ніхто такого не казав!” — дивується пенсіонер.
“Кріп, петрушка, щавель, зелені яблука — виключіть їх зі свого раціону, інакше нашкодите собі”, — додає лікарка.
Пан Богдан уважно слухає усі рекомендації і дякує лікарям.
У 30 РОКІВ — ГІПЕРТОНІЯ
...З кабінету, де роблять ехокардіографію, виходить молода жінка. Пані Мирославі діагностували гіпертонічну хворобу.
“Пацієнтка звернулась до нас зі скаргою на підвищення тиску. Однак їй лише 30 — у такому віці гіпертонічна хвороба не мала б виникати взагалі, — каже Орест Кушта. — Втім у жінки — проблеми із щитоподібною залозою. Під час нещодавньої вагітності в пацієнтки було запалення нирки. Плюс малорухливий спосіб життя, постійне недосипання. Все це могло спровокувати підвищення тиску”.
Орест Кушта запрошує пацієнтів на обстеження.
Перевірити здоров’я вирішила й працівниця амбулаторії — пані Наталя тут працює санітаркою.
“У мене стрибає тиск — буває 150 на 100. Тож час від часу п’ю таблетки, які районний кардіолог призначив”, — каже жінка. Таке хаотичне лікування — її помилка. Лікарі кажуть, що таблетки слід обов’язково пити регулярно, а не лише коли самопочуття погане.
Схоже зауваження роблять і пані Марії. “Нема такого — сьогодні п’ю препарат проти тиску, а завтра не п’ю. Якщо терапію не проводити постійно, то ви не захищаєте себе від інсульту, — каже кардіохірург. Зітхає: — Дуже багато пацієнтів приймають ліки лише тоді, коли відчувають проблему, хоч у їхніх випадках це слід робити регулярно”.
“ХАЙ КАРДІОЛОГ ХОЧ ІНОДІ ДО НАС ПРИЇЖДЖАЄ!”
80-річна пані Люба 30 років тому працювала у цій амбулаторії стоматологічною медсестрою. Жінка — гіпертонік, утім уважно стежить за лікуванням, приймає відповідні препарати, тож ЕХО показує, що серйозних змін у її серці не відбулось.
“Якби була якісна медицина, то люди частіше б проходили необхідні обстеження, вчасно виявляли хвороби і були б здоровішими! З районними лікарями важко працювати: поки до них доїдеш, поки там вистоїш у черзі до одного лікаря, який приймає весь район...
То вже й додому можна їхати — бо кінець робочого дня!” — каже пенсіонерка.
“Якщо вже в нашій амбулаторії нема постійного кардіолога, то хай бодай регулярно приїжджає до нас — он дивіться, скільком людям сьогодні треба було перевіритись! — каже Наталія, місцева. — Так само ендокринолог, хірург, стоматолог. Зараз нема до кого звернутися зі своєю проблемою!”
Процедурний кабінет в амбулаторії пустує.
ВИСНОВКИ ЛІКАРІВ
Медики оглянули близько 30 жителів села Туринка. Після насиченого і важкого дня лікарі готові підбити підсумки.
“Основні скарги пацієнтів — порушення ритму серця, підвищення артеріального тиску, — каже кардіохірург Орест Кушта. — Багато з них пройшли огляд уперше за багато років, хоч їхній стан вимагає постійного медичного контролю.
Коли я запитував селян, чому не звертались до лікарів раніше, вони давали просту відповідь: через недоступність медицини, віддаленість медичної допомоги. Також пацієнти зауважували, що не проходять огляди через недовіру до місцевих лікарів. А альтернативи в селян, на жаль, нема. Навіть той самий сімейний лікар — є один у певній місцевості, от селяни і мусять працювати з ним, бо підписувати декларацію з лікарем, який живе і працює далеко від вас, — незручно: медик не зможе прийти на виклик, оглянути...”
Орест Кушта зауважує, що серед тих, кого лікарі сьогодні оглянули, було п’ятеро пацієнтів, які, ймовірно, перенесли коронавірус, самі цього не знаючи. “Ми виявили це за станом їхніх легень, симптомами та скаргами, які зазначали пацієнти, — висока температура, пневмонія... Щастя, що все минуло без летальних наслідків”.
Насамкінець кардіохірург констатує: для сільського населення у більшості випадків медицина справді недоступна. “Адже лікарів недостатньо, до лікарні чи поліклініки в районі не завжди можна легко і швидко дістатися. Наприклад, я обстежував жителів деяких сіл Турківського району, що на Львівщині. Вони розповідали, що мусять 40 хвилин йти пішки, їхати возом до траси, а потім ще автобусом — і це все, аби дістатися до лікаря! Бувало, що в поліклініку вони потрапляють вже тоді, коли робочий день у лікаря закінчився. Звісно, за таких умов люди просто не хочуть обстежуватись. Тим часом у декого з них — задавнені вади, зокрема клапанна патологія. Були люди, які перенесли два інфаркти, не знаючи цього. Власне через таку ситуацію багатьом людям невчасно діагностуються серйозні патології”.
Своїми висновками також ділиться медик Тетяна Куцик.
“Не всі пацієнти правильно вживають антигіпертензивні препарати — це призводить до того, що серце збільшується в розмірах, потовщується. Відтак людина відчуває порушення серцебиття, перебої в роботі серця, задишку, — каже Тетяна Куцик. — Важливо, щоб лікар, який призначає препарати хворому, детально пояснював правила їх вживання. Ну а справа пацієнта — дотримуватися їх. Без взаємодії тут ніяк. Загалом вважаю, що у селі має бути можливість зробити кардіограму, ехокардіографію, щоб тут, на місці, можна було визначити, куди скерувати людину далі — у районний чи обласний центр, до кардіолога, кардіохірурга чи судинного хірурга. Також амбулаторії необхідно зебезпечити лабораторіями — щоб пацієнт міг пройти скринінгові тести — скажімо, на інфаркт міокарда. Якщо результат позитивний, то такого хворого одразу б направили в обласний центр на стентування чи шунтування коронарних артерій.
Така діагностика не потребує величезних фінансових затрат. Але тоді здоров’я сільського населення було б під контролем”.
***
Як бачимо, стан здоров’я селян — далеко не в нормі, людям потрібні регулярні обстеження, точне консультування професійних лікарів. Однак наразі вони позбавлені доступу до таких елементарних благ. Це неприпустимо, адже КОЖЕН громадянин України, де б він не мешкав, має право на доступність медицини.
Хто у цьому винен та як виправити ситуацію? Що може зробити кожен селянин, аби проблема зрушилася з місця? Практичні поради та історії громад читайте в наступних номерах “Експресу”.
Якщо у вашому селі схожа ситуація з медициною — пишіть нам на пошту lysty.expres@gmail.com або ж телефонуйте на номер 098-173-72-21. Селяни заслуговують на комфортні умови життя!
ДО РЕЧІ
Президент Володимир Зеленський у вересні заявив, що уряд має представити план збереження районних лікарень та надання медичних послуг у сільській місцевості.
“Ми чекаємо від міністра охорони здоров’я, від прем’єр-міністра України цієї презентації, де будуть збережені лікарні. А там, де їх немає, буде дуже швидко побудована інфраструктура, щоб людина з маленького села змогла потрапити в найкоротший термін до опорної лікарні. Якщо це далеко, то на місці повинна бути лікарня того чи іншого рівня”, — сказав глава держави.
Утім поки що слова залишилися тільки словами.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також важливі слова лікарів про COVID-19
