Минулого тижня стартував новий масштабний проект газети “Експрес” — “Село. Реалії”. Його перша частина присвячена боротьбі за якісні дороги. Ми уже відкрили Алею ганьби та невиконаних обіцянок чиновників у селі Сокирчин, де замість нормального асфальтного покриття — каменюки, брили, провалля... Місцеві кажуть, що завдяки розголосу на їхню проблему нарешті звернули увагу (про це читайте далі в тексті). Тим часом ми розповідаємо про ще один населений пункт, де “Експрес” разом із селянами організував акцію, починаємо публікувати звернення читачів, які скаржаться на погані дороги у своїх селах. Крім того, пояснюємо, як і кому написати звернення, щоби дорогу внесли у список тих, які найближчим часом відремонтують.
Вирушаємо у село Старий Олексинець на Тернопільщині, тут приблизно 800 мешканців. Старенький бусик час від часу підкидає на ямах, але випробування чекає попереду. Щоб доїхати до села, треба подолати справжню смугу перешкод. Колеса потрапляють у глибокі ями, автобус перехиляється... Так ми долаємо приблизно п’ять кілометрів.
“Це не дорога, а напрямок”, — каже водій пан Василь, який вже понад 10 років працює на цьому рейсі. — І зараз хоча б сухо. У дощ ситуація в рази гірша”.
Біля сільської ради вже чекають жителі Старого Олексинця. Кажуть, що втомилися від проблеми, на яку чиновникам начхати.
“Цю дорогу востаннє ремонтували ще у 80-х роках, — розповідає місцевий житель Геннадій Сотник. — Їздити по цьому відрізку дуже важко. Ще й машина після цих поїздок ламається”.
Люди кажуть, що вже понад десять років борються за свою дорогу. Зверталися у різні органи. Та результату — нуль.
“Цього року за кошти, які дають агрофірми на соціальний розвиток села, ми купили 300 тонн дорожного щебеню, — розповідає сільський голова Володимир Довгополюк. — Підсипали найкритичніші місця на території села. А ями між Новим і Старим Олексинцем, де ситуація найгірша, не підсипали вже років десять. Зауважу, що у нашому селі більшість доріг належать управлінню капітального будівництва Тернопільської ОДА. Тому ремонтувати їх ми можемо лише за умови співфінансування...”
“Дорога — наша справжня біда, — скаржиться пенсіонерка Олена Стецюк. — “Швидка” ледь доїжджає на виклики. Страшно, що одного разу може просто не встигнути...”
Жінка просить оглянутися навколо — яке гарне у них село! “Є школа, три крамниці, три церкви, — перераховує. — А природа яка! І ось ця жахлива дорога! Ну як так?! Я от маю хату, яку хочу продати. Покупці цікавляться, хочуть оглянути. Приїжджають у село — і переважно все їм подобається, крім якості дороги. Кажуть: “Ну як тут жити?”
Ями на дорозі такі глибокі, що в них можна було б навіть вирощувати квіти!
“У Старому Олексинці є 11-річна школа, де навчається 113 учнів, — розповідає Надія Кондратюк, шкільна психологиня. — Шкільний автобус привозить дітей із сусідніх сіл. Лише уявіть: мусили обрізати бампер, бо постійно вдарявся об дорогу, коли заїздив у ями...”
“Ми не потрібні нікому, — каже місцевий житель Василь Мацишин. — Лише земля у селах цікавить нашу владу. А люди — ні”.
КВІТНИК БАЙДУЖОСТІ
Що ж, разом із жителями Старого Олексинця виходимо на найгірший відтинок дороги. У найбільші ями ставимо квіти — може, хоч так вони будуть помітними для наших чиновників? Робимо фотозвіт. “Нехай вся Україна бачить, яка в нас дорога”, — каже Надія Кондратюк.
“Якщо мовчати, то ще довго будемо чекати ремонту дороги”, — додає місцева жителька пані Наталя.
“Ця дорога — справжній сором для влади!” — каже Геннадій Сотник.
Зробивши фотозвіт для чиновників, ми забрали квіти з дороги — аби не створювати аварійної ситуації. Віднесли їх у місцеву церкву. Бо на кого тут ще сподіватися, як не на Бога?..
...Уже після нашої акції місцеві мешканці написали звернення та зібрали підписи, аби їхню дорогу таки нарешті включили у перелік об’єктів, які ремонтуватимуть.
Звернення жителів села та 95 підписів на його підтримку, які вдалося зібрати за короткий час, передали нам. Ми віднесли його у Тернопільську ОДА, у відділ роботи із зверненнями громадян. Власне тут їх реєструють і передають адресатам (у нашому випадку — голові Тернопільської ОДА).
Робимо копію звернення. Саме на копії ставлять штамп, який підтверджує, що звернення прийнято. Дуже важливо вказати дату реєстрації. Тепер у чиновників місяць часу, аби проінформувати нас, як буде розв’язано цю проблему.
ЧИЯ ДОРОГА? ХТО РЕМОНТУВАТИМЕ?
Як дізнатися, на чиєму балансі перебуває дорога, яка створює вам незручності? Кому і як написати заяву, аби її відремонтували?
— В Україні є дороги комунального значення (належать містам, селам, селищам), місцевого значення (належать ОДА, УКБ) та загальнодержавні (Укравтодору). Загальнодержавні дороги обслуговує Служба автомобільних доріг в областях, — каже Олег Береза, начальник Служби автомобільних доріг у Львівській області. — Дороги, які є на балансі служби, поділяються на: М — міжнародні, Н — національні, Р — регіональні, Т — територіальні. Ці букви ви бачите на картах доріг і так можете зрозуміти значення дороги.
— Щоб дізнатися, на чиєму балансі перебуває дорога, яка вас цікавить, зверніться (усно або письмово) до сільради, ОТГ, у мерію чи в обласну державну адміністрацію вашого регіону, — додає Олександр Курявий, юрист, голова ГО “Платформа громадських діалогів”. — Після цього надішліть балансоутримувачу запит із запитанням: чи планується ремонт на цій дорозі? Якщо так, то коли саме і за які кошти?
— Кому, коли і як потрібно писати звернення, аби дорогу відремонтували?
О. Береза:
— Уже тепер Служба автодоріг формує план робіт на наступний рік. Тому всі звернення варто подавати якомога швидше. Після формування списку робіт подаємо його на погодження до Укравтодору. Після затвердження ми вже знаємо, що саме і коли будемо ремонтувати.
— Перелік доріг, які треба відремонтувати, ми складаємо наприкінці року. Управління капітального будівництва готує документ під назвою “Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення”, — каже Сергій Жирний, керівник УКБ Тернопільської ОДА.
— А чим ви керуєтеся, коли складаєте цей перелік?
С. Жирний:
— Ми формуємо свій перелік на основі пропозицій райдержадміністрацій, райрад, ОТГ, сільських рад. Усі дороги, які потрапляють у цей перелік, мають бути обстежені комісією. Вона приймає остаточне рішення про внесення дороги у документ.
О. Курявий:
— Людям не варто мовчати про свою проблему. Треба писати колективне звернення на ім’я керівника структури, яка відповідає за дорогу. Подавши звернення, належить зареєструвати його та чекати на відповідь. Якщо ж це не допомагає, треба максимально привертати до цієї проблеми увагу. Наприклад, влаштовуючи акції.
ТО ЯК НАПИСАТИ ЗВЕРНЕННЯ?
1. У верхньому правому куті аркуша вкажіть, на чиє ім’я ви пишете звернення (керівник структури, яка є балансоутримувачем дороги). Вкажіть також, від кого це звернення.
2. Трохи нижче по центру сторінки напишіть слово ЗВЕРНЕННЯ. І нижче коротко опишіть вимоги. Наприклад: “Ми, мешканці села Старий Олексинець Кременецького району, вимагаємо внести дорогу місцевого значення О200601 Вишнівець — Новий Олексинець на ділянці від села Новий Олексинець до села Старий Олексинець у план ремонту доріг на 2021 рік”.
3. Далі коротко опишіть проблему. Наприклад: “Цю дорогу не ремонтували понад 30 років, тому тепер вона — в аварійному стані. Вже понад три роки у наше село не курсує районний рейсовий автобус. Ми не маємо можливості доїхати ані на роботу, ані у різні соціальні установи у Кременці. “Швидка” не має змоги доїхати у наш населений пункт оперативно. Більш як три тисячі людей страждають через погану дорогу”.
4. У кінці звернення вкажіть контакти (поштову або електронну адресу) особи, якій має прийти відповідь на ваше звернення (наприклад, лідеру ініціативної групи). Також для зручності залишіть контактний номер телефону цієї особи.
5. До звернення додайте ще один аркуш, на якому зберіть підписи мешканців, які підтримують звернення. Особа має вказати своє прізвище та ім’я і поставити підпис.
6. Зробіть копію звернення і підписів.
ПОРАДА: якщо ви несете звернення особисто адресату, на копії вам мають поставити штамп та вказати дату прийняття звернення. Якщо надіслали звернення електронною поштою, вам має надійти відповідь, що звернення зареєстрували. Якщо ж ви користуєтеся звичайною поштою, то надсилайте документ рекомендованим листом.
*Алло, “Експрес”? Допоможіть!
Від початку проекту “Село. Реалії” ми щодня отримуємо дзвінки читачів з розповідями про їхні дорожні проблеми. Люди просять підтримки, адже місцевій владі на їхні проблеми начхати.
С. ТРОСТЯНЕЦЬ, СНЯТИНСЬКИЙ РАЙОН, ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ:
“У нашому селі приблизно півтори тисячі жителів, — розповідає нам читачка Тетяна Остафійчук. — Життя нам ускладнила дорога Озеряни — Кути. Там ями — півтора на півтора метра!
Багато селян їздять на роботу до міста. І от ми щоранку переживаємо, чи буде автобус. Бо водії вже не раз казали, що їздити до нас не хочуть — транспорт ламається через такий поганий шлях.
І, незважаючи на аварійність ділянки, ніхто не поставив бодай попереджувальних знаків для водіїв. Невже влада не боїться, що може трапитися ДТП?..
Нам спершу казали, що це дорога місцевого значення і належить Заболотівській ОТГ. А в ОТГ казали, що дорога належить ОДА. Ну що за безгосподарність?! Ми готові відкрити в селі Алею ганьби і невиконаних обіцянок чиновників. Хай їм буде соромно!”
“Експрес” просить голову Заболотівської селищної ради — Танюка Івана Дмитровича — врешті звернути увагу на проблему людей.
СМТ ЖВИРКА, СОКАЛЬСЬКИЙ РАЙОН, ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ:
“А нам ускладнила життя дорога на вулиці Шевченка, — каже Галина Павлат, місцева мешканка. — Я живу тут уже 60 років. І ще жодного разу ніхто її не ремонтував.
Два роки тому наш сільський голова зібрав людей і сказав, що кошти виділено, ремонт буде зроблено навесні. Ми всі втішилися. Але обіцянка залишилася обіцянкою.
Ми вже не знаємо, куди звертатися. Наші люди навіть самі пробують якось латати ту дорогу... Але чому чиновникам до цього байдуже?!”
Закликаємо голову Жвирківської селищної ради — Кошлая Івана Степановича — відреагувати на звернення мешканців села.
*Що сьогодні коїться в Сокирчині?
У село, про дорогу якого газета “Експрес” розказала у минулому номері, їде експертна комісія. Селянам обіцяють допомогти ще цієї осені. Разом із людьми ми чекаємо НЕ обіцянок, а реальних дій.
Нагадаємо, 23 вересня газета “Експрес” разом із мешканцями прикарпатського села Сокирчин відкрила тут Алею ганьби та невиконаних обіцянок. Чиновникам, які ігнорують проблеми людей, ми подарували по ямі.
Одразу після виходу газети у світ до нас зателефонували мешканці села. “Багато років нічого не робили, в сьогодні у село мали пустити грейдер, щоб рівняти ями, — ділиться Михайло Левицький, місцевий житель. — Та селяни грейдер на вулицю не пустили і не пустять! Ми вимагаємо АСФАЛЬТОВАНОЇ дороги!” За словами місцевих мешканців, ями на дорозі сільрада запропонувала... знову засипати камінням.
“Засипати ями сміттям, порівняти і сказати, що це — ремонт?! — обурюється пан Михайло. — О ні! Ми вже ситі тими насмішками та зневагою чиновників! І тепер, коли про нас почула вся Україна, владі не вдасться заплющити очі на нашу проблему”.
Тим часом у Тлумацькій райраді “Експресу” сказали, що у зв’язку із ситуацією у Сокирчині вже створюють експертну комісію. “Ще цього року спробуємо щось придумати, аби зремонтувати дорогу”, — переконує голова райради Василь Двояк. “Експрес” триматиме ситуацію на контролі.
У наступних номерах “Експресу” ми розкажемо, звідки беруться гроші на ремонти доріг, як громада може вплинути на це. Також розповімо про успішні приклади боротьби селян за якісну дорогу.
Якщо у вашому селі погані дороги, а чиновники не реагують на звернення з вимогою зремонтувати її — пишіть нам на пошту lysty.expres@gmail.com, надсилайте фото. Або ж телефонуйте на номер 098-173-72-21. Селяни заслуговують на комфортні умови життя!
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як перемогти у боротьбі за аліменти
