Навчання у ПМР триватимуть три місяці, починаючи з березня. Причиною такого рішення, кажуть у сепаратистській республіці, є начебто можливі провокації з боку України.
Такі “провокації” час від часу анонсує і Москва. Днями у міністерстві закордонних справ РФ заявили, що Київ начебто має намір використати у Придністров’ї небезпечну радіоактивну зброю. А дещо раніше у тому-таки МЗС повідомили, що Україна зосередила на кордоні з Молдовою значну кількість особового складу та техніки.
Чи може спалахнути з боку Придністров’я? З’ясовуємо у розмові з експертом з міжнародної безпеки Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва Тарасом Жовтенком та координатором групи “Інформаційний спротив” Олександром Коваленком.
— Яку мету ставить перед собою Росія, розігруючи карту Придністров’я?
● Т. Жовтенко:
— Кремль намагається розхитати ситуацію у Молдові з двох причин. По-перше, щоб трохи приглушити негатив через поразки російських військ на полі бою в Україні, зокрема через їхні шалені втрати під Вугледаром та Бахмутом і неспроможність відчутно просуватися вперед.
По-друге, Придністров’я — це для Кремля додатковий інструмент тиску на Північноатлантичний альянс. Таким чином РФ створює для НАТО ще одну потенційну гарячу точку на південному сході Європи.
— Яка ймовірність, що ця точка справді може стати гарячою?
● Т. Жовтенко:
— Військового контингенту Росії у Придністров’ї, який налічує 1,5 тисячі осіб, недостатньо для того, щоби повалити владу в Молдові силовим шляхом. В іншому разі росіяни це давно б уже зробили. Тому Росія хоче розколоти молдовське суспільство, роздмухати внутрішній конфлікт, щоб потім використати своїх “миротворців” для стабілізації ситуації.
● О. Коваленко:
— Як на мене, провокацій варто чекати передусім Молдові. Останнім часом російські пропагандистські ресурси, які співпрацюють з офіційними структурами РФ, поширюють фейки про те, що нібито Київ погоджує з Кишиневом вторгнення Збройних сил України на територію Придністров’я і таке інше.
Насправді такі тези росіяни поширюють задля того, щоб виправдати свою можливу спецоперацію проти Молдови. Зверніть увагу: мітинги, які нещодавно відбулися у Кишиневі, організовувала проросійська партія “Шор”, під час яких незрозуміло хто кричить: “Только Россия нас спасет!” Протести були проти президентки країни Маї Санду і проти війни у Молдові. Мовляв, Мая Санду веде Молдову до війни з Придністров’ям.
Якщо звучать такі наративи і якщо вони посилюються з кожним днем, це означає, що в Кремлі ухвалили рішення про застосування силового сценарію для зміни чинної влади в Кишиневі. І це доволі серйозна, а не ефемерна загроза. Цей сценарій уже почали здійснювати. Оті заворушення — це перша фаза спецоперації, а останньою фазою буде безпосереднє застосування сили.
— Які ризики тут виникають для України?
— Нам у жодному разі не можна втратити Молдову як країну з євроорієнтованим керівництвом, яке, хоч не дуже активно підтримує Україну, все-таки проукраїнських поглядів.
Важливо, щоб Молдова залишалася саме такою і не змінювала своєї орієнтації на проросійську, не стала такою собі базою для мобілізації доволі серйозного і небезпечного військового ресурсу. Тому що його у перспективі — якщо не короткостроковій, то у середньостроковій — можуть залучити вже проти України. Наприклад — в Одеській області.
