Іноді можна почути, що українські біженці стали тягарем для держав, які їх прийняли. Мовляв, держави виділяють гроші на соціальну допомогу, фінансують їхнє перебування за кордоном, а тому тільки зазнають збитків. Утім це далеко не так.
Спершу — трохи цифр. Після повномасштабного вторгнення Росії понад 8,1 мільйона громадян України знайшли прихисток за кордоном. Про це свідчать дані Агентства ООН у справах біженців. У Польщі осіло найбільше наших громадян — понад 1,5 мільйона. У Німеччині — 880 тисяч, у Чехії — майже 500 тисяч, в Іспанії — 169 тисяч, у Великій Британії — 164 тисячі, у Франції та Румунії — приблизно по 119 тисяч, у Болгарії — понад 150 тисяч. Менше — у Словаччині (110 тисяч), Литві (75 тисяч), Фінляндії (51 тисяча), Латвії (46 тисяч), Естонії (43 тисячі), Данії (майже 39 тисяч).
— Українці, які виїжджають за кордон, не сидять у чужій країні склавши руки, — каже президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник. — Вони соціалізуються — знаходять роботу, відкривають невеличкий бізнес.
Як свідчить одне з останніх досліджень, проведених у Польщі, більшість українців працездатного віку (84%), які прибули до цієї країни після 24 лютого 2022 року, вже працевлаштувалися. При цьому більш як чверть (27%) зробила це в перший місяць перебування, а 34% — упродовж перших трьох місяців. Водночас за минулий рік наші громадяни відкрили у Польщі понад 10 тисяч підприємств. Цікаво, що торік український бізнес становив 45% усіх нових іноземних компаній, створених у цій країні.
З другого боку, розвинені країни роблять багато для соціалізації людей, які туди прибули, — щоб вони могли вивчити місцеву мову, опанувати нову професію, а також започаткувати власну справу. Інакше кажучи, уряди цих країн роблять усе для того, щоби з’явилися нові платники податків, щоб мати зиск для себе із прибулих.
— Чи можемо оцінити цей зиск?
— Наведу такий приклад: лише 2022 року українці, які приїхали до Польщі, сплатили майже 10 мільярдів злотих податків, або 2,4 мільярда доларів. Це гроші, які пішли на розвиток країни, на компенсацію витрат Польщі задля підтримання там наших біженців.
— У яких сферах українці найчастіше працюють і який бізнес відкривають у Польщі?
— Наші громадяни знаходять роботу переважно у сфері будівництва, інформаційних технологій та роздрібної торгівлі. Що ж до власної справи, то відкривають кав’ярні, клінінгові компанії, невеличкі будівельні фірми тощо.
— А як щодо інших країн? Де ще наші громадяни активно працевлаштовуються і відкривають бізнес?
— У 2022 році ліцензію на індивідуальну підприємницьку діяльність у Чехії оформило понад 8,5 тисячі українців — на 5,5 тисячі більше, ніж попереднього року. Загалом у Чехії знайшли роботу близько 100 тисяч українських біженців.
У Німеччині з лютого 2022 року внески на соціальне страхування сплачують 65 тисяч українців, що вказує на їхнє офіційне працевлаштування. 21 тисяча українців наразі зайнята на так званих мініроботах (дохід становить до 450 євро на місяць, що дозволяє претендувати на соцвиплати). У Німеччині очікують, що кількість працівників з України відчутно збільшиться найближчими тижнями та місяцями, після того, як вони закінчать інтеграційні та професійні мовні курси Федерального відомства з міграції та біженців.
І ще такий цікавий факт: у Європейському центральному банку прогнозують, що від 25% до 55% українських вимушених мігрантів працевлаштуються у країнах Євросоюзу. Як наслідок, робоча сила ЄС зросте на 300 тисяч — 1,3 мільйона осіб. Це означає, що біженці з України можуть дати поштовх розвитку економіки деяких європейських країн.
