У Нацбанку повідомили, що вартість грошей на ринку після зниження облікової ставки не зміниться. Що ж тоді означає цей крок регулятора? З’ясовуємо у розмові із членом Економічного дискусійного клубу Олегом Пендзиним та інвестиційним банкіром Сергієм Фурсою.
— Що таке облікова ставка?
● О. Пендзин:
— Це еквівалент вартості грошей в економці, інструмент, яким Національний банк намагається знизити інфляцію. Що вища вартість грошей, то менше їх використовують, тобто в обігу грошової маси менше, і вона менше тисне на ціни. Так створюють умови для сповільнення інфляції.
На початок повномасштабної війни облікова ставка була на рівні 10%. У червні 2022-го Нацбанк підвищив її одразу до 25%, на цьому рівні вона залишалася понад рік. З кінця липня 2023 року ставку знизили до 22%, з 15 вересня — до 20% і ось тепер — до 16%.
● С. Фурса:
— На облікову ставку орієнтуються всі учасники ринку. Бо вона визначає відсоток, під який комерційний банк може отримати рефінансування Нацбанку, тобто взяти кредит. Від рівня ставки залежить відсоток, під який банки надають кредити чи депозити громадянам і бізнесу.
— Як зниження облікової ставки вплине на депозити і кредити для населення?
● С. Фурса:
— Наразі нічого не зміниться. Бо Нацбанк залишив незмінними процентні ставки за своїми операціями з банками. Банки й надалі можуть розміщувати свої вільні кошти в НБУ під 16 — 20%, а позичати — лише під 22%. Це доволі аномальне явище, адже зазвичай ставка за депозитними сертифікатами була нижчою за облікову. У банків залишається можливість заробляти 20% річних на депозитних сертифікатах, тому кредитувати когось за нижчою ставкою вони, зрозуміло, не будуть.
● О. Пендзин:
— Зниження ставки до 16% стимулюватиме банки активніше конкурувати за депозити населення (на сьогодні ставка за гривневими депозитами становить приблизно 14,5%). Завдяки тому, що ставки за операціями НБУ з банками залишаються незмінними, банки зможуть і далі пропонувати населенню доволі високі ставки за гривневими депозитами. Це дасть змогу людям захистити свої кошти від інфляції.
— А як буде з гривнею? Чи подешевшає вона щодо долара?
● О. Пендзин:
— Підстав для знецінення гривні немає. Мета Нацбанку — забезпечити її курсову стійкість. Як відомо, на початку жовтня НБУ перейшов від фіксованого курсу національної валюти до керованого. Таке рішення посилило очікування знецінення гривні. Очевидно, Нацбанк мав побоювання, що зниження депозитних ставок у банках змусить людей активно скуповувати долари. Та оскільки ставки за депозитами залишатимуться високими, валюту ніхто не скуповуватиме.
Стійкість гривні залежатиме і від того, чи й надалі ми стабільно отримуватимемо фінансову допомогу від західних партнерів.
— Чому Нацбанк знову пішов на зниження облікової ставки, якщо не змінив процентних ставок на свої операції з банками?
● О. Пендзин:
— Зниження облікової ставки відбулося на тлі поліпшення економічних прогнозів НБУ. Для прикладу, Нацбанк очікує зростання ВВП з 2,9% до 4,9% та зниження інфляції на кінець 2023 року з 10,6% до 5,8%. Як на мене, теперішнє рішення про зниження облікової ставки є радше політичним — аби продемонструвати суспільству, що інфляція істотно знизилася.
● С. Фурса:
— Це рішення на користь Мінфіну. Річ у тім, що в портфелі Нацбанку є військові облігації, які випустило Міністерство фінансів, і дохідність за ними прив’язана до облікової ставки. Після зниження облікової ставки Мінфін сплачуватиме за облігаціями менший відсоток.
