Колишній “народний мер” окупованої Горлівки Едуард Матюха повернувся на підконтрольну Україні територію і заявив, що він є розвідником Головного управління розвідки Міноборони нашої країни. Ось що про Матюху сказав представник ГУР Вадим Скібіцький: “Дійсно, Едуард — це людина, яка надавала дуже багато інформації, яка просто необхідна нам для реальної оцінки ситуації, що склалася на окупованій території”.
Матюха зробив низку гучних заяв про свою діяльність. Мовляв, бойовиків координують російські комуністи, у “ЛДНР” готують референдум про приєднання до РФ, а Росія планує відновлення проекту “Новоросія” та масштабний наступ.
Українці здивувалися: навіщо ГУР розкрило свого агента? Хіба це безпечно? Про це та інше ми запитали у Дмитра Снєгирьова, військового експерта, співголови ГІ “Права справа”, Олександра Мусієнка, керівника Центру військово-правових досліджень, та Олега Старікова, полковника СБУ у відставці.
— Навіщо про законспірованого розвідника розповіли на широкий загал?
О. Мусієнко:
— Відкриття даних про конкретну особу розвідника відбувається лише у крайніх ситуаціях. Розвідка зазвичай ніколи не надає даних про своїх співробітників, їх намагаються тримати в максимальній секретності. Те, що сталося тепер, насторожує. Відкривати своїх агентурних співробітників — це, як мінімум, недалекоглядно. Незрозуміло, для чого це зроблено.
О. Старіков:
— За логікою роботи розвідспільноти, якщо когось виводять з ворожої території, то його заміняють, а агента намагаються всіляко заховати.
Д. Снєгирьов:
— Розлегендування відбувається не просто так. Ціль — викликати певні процеси в середовищі супротивника. Тобто це інформаційно-психологічна операція, яка полягає в тому, щоб показати професіоналізм нашої розвідки і недолугість контррозвідки противника. Однак приклад пана Матюхи в цьому плані — дуже сумнівний.
— Чому?
— На мою думку, його просто вивели з окупованої території. Але захотіли подати це як героїчну перемогу. Хоча було б достатньо самого епізоду, що його вивели, щоби показати силу української розвідки.
Це мало би справді позитивний ефект. Але ліпити з нього героя чи суперагента — це викликало насміхання у середовищі бойовиків. Ми фактично зіграли самі проти себе.
— Що ж такого наговорив Матюха?
— Проаналізуймо його заяви. Він стверджує, що є розвідником ГУР. І є заява ГУР, у якій йдеться про те, що він виконував деякі завдання розвідки. Це різні речі — бути розвідником і виконувати окремі завдання. Стверджують, що він був завербований у 2014 році.
Розповіді Матюхи про те, що він суперпрофесіонал-нелегал, не викликають довіри. Хоча б тому, що на сайті ЦВК є інформація, що Матюха — довірена особа Миколи Маломужа, колишнього голови Служби зовнішньої розвідки. Із такою легендою розвідник навряд чи протримався би на окупованих територіях протягом п’яти років.
Матюха заявляє, що він створив конфлікт між Ігорем Стрелковим і Ігорем Безлером. Але це сталося не під час його перебування на посаді так званого мера. Крім того, як відомо, конфлікт між Безлером і Стрелковим стався через небажання першого підкорюватися другому та суперечку через гроші, які їм виділила Росія на незаконні збройні формування. Тож Матюха не має стосунку до цього конфлікту.
Матюха згодом став першим секретарем горлівського міськкому Компартії, став заводити контакти з московськими комуністами, зокрема, лідером КПРФ Геннадієм Зюгановим. За інформацією Матюхи, саме через КПРФ Кремль координує свою діяльність в Абхазії, Придністров’ї, Південній Осетії, а також у “ДНР” та “ЛНР”. Відповідальною людиною за цю координацію з боку Держдуми РФ він називає Казбека Тайсаєва. Зазначається, що з Тайсаєвим та іншими комуністами Матюха формував “гумконвої” РФ для Донбасу, і дізнався, що одне з їхніх завдань — відправляти готівку бойовикам. Це взагалі нісенітниці, які свідчать про нерозуміння процесів, що відбуваються на тимчасово окупованій території. Так звана Комуністична партія і “ЛНР”, і “ДНР” фактично усунута від активного політичного життя. У неї дуже слабкі позиції, і в так званих парламентах вони представлені мінімально.
Щодо можливості проведення референдуму — це секрет Полішинеля. Всі вже давно говорили, що, у разі неприйняття закону про особливий статус Донбасу, можливе проведення референдуму на неконтрольованих територіях з метою здійснення політичного тиску на керівництво України. Це можна дізнатися у відкритих джерелах. Яка тут роль Матюхи?
— Які наслідки заяв колишнього “народного мера” Горлівки можуть бути?
— Є серйозна небезпека в заявах Матюхи. Коли він заявляє про керівну роль КПРФ у створенні дестабілізаційної ситуації на пострадянському просторі, він знімає відповідальність з офіційних інституцій країни-окупанта — ФСБ та ГРУ. Якщо вірити Матюсі, то виявляється, що до цього дотична політична партія, яка, хоч і формально, але перебуває в опозиції до Путіна.
Тож це дає можливість Путіну зняти з себе відповідальність за те, що відбувається на сході України. Більше того, використати ці заяви для тиску на політичних опонентів. Недолугість цих заяв просто вражає.
О. Мусієнко:
— Аналізуючи те, що сказав Матюха, я розумію, що це все зроблено навмисно, під нормандську зустріч, аби показати — або ми йдемо на якісь поступки РФ і отримаємо, хоч поганий, але мир, або ми не йдемо на ці поступки, і РФ починає широкомасштабну війну. А чому була обрана така людина? Ну, мовляв, герой, працював у тилу. Це мало б викликати до нього і його заяв більшу довіру.
О. Старіков:
— Я можу припустити, що Матюху “засвітили” тільки для того, щоб він заявив: якщо не буде домовленостей у нормандському форматі, то Російська Федерація влаштує референдум в ОРДЛО або здійснить вторгнення та окупацію території, яку вона вважає Новоросією.
Але, думаю, що в Кремлі з нас сміються. Тому що у РФ достатньо агентів в Україні серед керівників вищого рангу, ніж просто колишній “народний мер”...
— А яка різниця між просто агентом та професійним розвідником?
О. Мусієнко:
— Якщо особа просто живе на певній території, займається своїми справами і в певний момент її завербували, то вона є агентом розвідки. Так, вона виконує функції розвідника, але в класичному розумінні розвідником не є. З нею працює куратор — особа, яка її завербувала.
Професійні ж розвідники — це кадрові військові, які в зоні бойових дій чи глибоко в тилу під певною легендою виконують свої розвідувальні завдання. Готують таких розвідників по кожному окремому напряму, відповідно до завдань, які будуть виконувати.
Загалом, розвідувальною діяльністю у нас займаються декілька структур. Розвідників готують відповідні військові виші. Та для того, щоб бути розвідником, не обов’язково такий закінчувати. Треба відповідати певним фізичним нормативам, нормативам аналітичної, розумової, психологічної підготовки тощо.
Головне управління розвідки МО України займається розвідкою, яка безпосередньо веде розвідувальну діяльність у тилу противника перед атакою чи контратакою в районі бойових дій. Інший напрям — це розвідка, яка збирає інформацію про можливі плани супротивника — політичні, військові. Є розвідники Служби зовнішньої розвідки. Це ті, хто збирає та аналізує інформацію з відкритих та закритих джерел за кордоном. А є блок оперативних співробітників СБУ, які перебувають у структурі контррозвідувальної діяльності та які протидіють ворожій розвідці, але й також збирають певну інформацію завдяки своїй агентурі.
А є ще одна розвідка, про яку мало хто знає. Це кримінальна розвідка в структурі МВС. До речі, вона на початку війни в 2014 — 2015 роках давала непогану інформацію про обстановку в рядах “ДНР” — “ЛНР”. Там також є свої оперативні співробітники. Тепер, до речі, приблизно 70% інформації розвідники отримують з відкритих джерел. Важливо її фільтрувати та грамотно аналізувати.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про новий рекорд на валютному ринку.
