Міністерство соціальної політики повідомило, що вперше з 2014 року середня пенсія перевищила фактичний прожитковий мінімум для непрацездатних осіб. За його даними, на початку грудня розмір фактичного прожиткового мінімуму становив 3723 гривні, а середньої пенсії — 3980 гривень. Здавалося б, чудово, що в умовах шаленої інфляції пенсійні виплати зростають. Утім не все таке втішне, як описують можновладці. Більшість українських пенсіонерів скаржаться, що ледве зводять кінці з кінцями. Тим часом експерти кажуть: уряд просто маніпулює цифрами, набиваючи собі ціну.
“НА 2234 ГРИВНІ ПЕНСІЇ НЕ ДУЖЕ РОЗЖЕНЕШСЯ”
“Отримав грудневу пенсію і розчарувався. Вона зросла лише на 21 гривню, — розповідає 73-річний мешканець Київщини Віктор Білодід. — Влада додала хіба на буханець хліба, на масло вже не вистачить. Поговорив із сусідамипенсіонерами: одному підвищили на 4 гривні (якраз на 4 пачки сірників), іншому — на 11 гривень. “Найбагатшим” виявився мій сусід Дмитро, який має мінімальну пенсію, — йому додали аж 80 гривень. Тепер він сидить і рахує, як витратить свій “капітал” — 1934 гривні. Бо лише за газ йому прийшла платіжка на 800 гривень!
Наші депутати і міністри кажуть, що їм не вистачає 30 — 40 тисяч гривень зарплати. Думаю, таким варто хоча б місяць пожити на 2 — 3 тисячі. Не доларів, а гривень! Може, тоді більше дбали б про простих людей, а не про свої кишені”.
“Дивився по телевізору виступ пана Шмигаля, який розповідав, що цього року пенсії зростали аж 10 разів, — каже 64-річний Іван Бровко з Вінниччини. — Не знаю, може, хтось і відчув те величезне підвищення, але не я. У березні отримав на 100 гривень більше, у липні — на 15, а у грудні — на 17. Плюс 132 гривні до пенсії за рік! Це не підвищення, а знущання! Ви подивіться, як зростають ціни у магазинах на все — олію, хліб, цукор, м’ясо. Чи не щодня нова ціна! Якби не город і невелике господарство, то не знаю, як би виживав. На 2234 гривні пенсії не дуже розженешся...”
“Маю 40 років страхового стажу. Все життя чесно і важко працювала — у колгоспі, на заводі. І що заробила? 3200 гривень пенсії, — скаржиться наша читачка 82-річна Марія Зеленюк із Львівщини. — Прочитала, що судді, які за наші податки отримують по пів мільйона гривень зарплати, мають від 50 до 200 тисяч гривень пенсії. Де справедливість?! Отака у нашій державі соцполітика — “все для людей”.
“Отримую 2800 гривень пенсії, — каже 74-річна жителька Івано-Франківщини Оксана Базюк. — А щомісяця лише на ліки витрачаю понад 4 тисячі гривень, бо маю купу хронічних хвороб. На харчування і “комуналку” грошей вже не вистачає. Якби дочка не допомагала, то не знаю, як би жила. Довелося б, мабуть, піти просити по людях на шмат хліба. Раніше мала трохи заощаджень, але раз потрапила до лікарні, другий, третій — і всі гроші витратила. Отакі страшні часи настали. Більшість пенсіонерів не живуть, а виживають”.
ПЕНСІЙНА ПРІРВА
Середня пенсія визначається діленням загальної суми видатків на виплату пенсій на загальну чисельність отримувачів. Це як у тому анекдоті: депутати їдять м’ясо, люди — капусту, в середньому ми їмо голубці.
— Середня пенсія — це усереднене значення всіх видів пенсій, призначених за різними законами, — розповідає Лідія Ткаченко, кандидатка економічних наук, провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України. — Звичайні страхові пенсії змішано з довічним грошовим утриманням суддів, військовими пенсіями, пенсіями державних службовців та іншими так званими спецпенсіями. Плюс страхові виплати з державними дотаціями, надбавками, підвищеннями, які фінансуються коштом державного бюджету.
Якщо докладно, то в Україні — 11 мільйонів пенсіонерів. З них 1,2 мільйона осіб, тобто кожен десятий, отримують виплати, що не перевищують офіційно встановленого прожиткового мінімуму (з 1 грудня — 1934 гривні), а понад 4 мільйони — до 3000 гривень. Тобто майже половина пенсіонерів отримують на руки суми, значно нижчі від
фактичного прожиткового мінімуму, який, до речі, розраховує Мінсоцполітики. Тобто середня пенсія формується під впливом відносно високих пенсій меншості пенсіонерів. (За даними ПФУ, понад 700 000 осіб (судді, прокурори, нардепи, члени Кабміну, держслужбовці, “чорнобильці”, військові та інші) отримують спецпенсії. У 2021 році держава витратить на них 56,7 мільярда гривень, або майже десяту частину бюджету ПФУ. Наприклад, середні витрати на пожиттєве утримання одного судді-пенсіонера становлять майже 68 000 гривень на місяць. — Авт.).
Так, зростають і середня, і мінімальна пенсії, з’являються навіть нові доплати пенсіонерам. Наприклад, з жовтня цього року почали виплачувати по 400 гривень особам віком від 75 до 80 років. Але цих підвищень недостатньо для того, щоб кардинально розв’язати проблему низьких пенсій.
— Ще один момент. Мінсоцполітики каже, що середня пенсія цьогоріч зросла на 7% — з 3507 до 3980 гривень, — додає експерт із соціальних питань Андрій Павловський. — Тим часом НБУ прогнозує інфляцію за підсумками року на рівні близько 10%. Це означає, що рівень зростання пенсій не покриває навіть підвищення споживчих цін. Купівельна спроможність більшості українських пенсіонерів знизилася ще більше.
НБУ прогнозує інфляцію за підсумками року на рівні близько 10%.
— Чи зміниться ситуація на краще у 2022 році?
Л. Ткаченко:
— Судячи із затвердженого бюджету, наступного року пенсіонери можуть опинитися у ще більшій скруті. Прожитковий мінімум будуть переглядати двічі. Наприкінці року для осіб, які втратили працездатність, він становитиме лише 2093 гривні. Тобто 1,2 млн пенсіонерів, виплати яких не перевищують прожиткового мінімуму, впродовж наступного року отримають як підвищення лише 159 гривень.
Уряд уже затвердив постанову про встановлення з жовтня додаткової мінімальної гарантії (3000 гривень) для пенсіонерів віком понад 70 років зі стажем 30 років для жінок і 35 — для чоловіків. Це означає, що з 4 мільйонів пенсіонерів, які тепер одержують виплати в розмірі від 2000 до 3000 гривень, більшість у жовтні наступного року отримає гарантовані 3000 гривень. Але хіба цього достатньо?
На продовження політики додаткових вікових гарантій пенсіонерам віком від 70 до 75 років з жовтня 2022 року почнуть виплачувати надбавку по 300 гривень, але погоди вона не зробить. З огляду на невизначеність динаміки цін і тарифів наступного року, є великі ризики подальшого зниження купівельної спроможності пенсіонерів.
— Напевно, було б справедливо, якби мінімальна пенсія дорівнювала фактичному прожитковому мінімуму?
А. Павловський:
— Так, привід для гордості був би, якби реальний прожитковий мінімум дорівнював фактичному показнику. Тоді б мінімальна пенсія у грудні цього року становила 3723 гривні, а не майже вдвічі менше. Якщо ж уряд хизується збільшенням розміру середньої пенсії до фактичного розміру прожиткового мінімуму, то це не успіх, а ганьба.
Також зауважу, що, згідно з конвенцією Міжнародної організації праці, яку ратифікувала Україна, пенсія має становити не менш як 40% середньої зарплати по країні. У жовтні середня номінальна зарплата (з податками) становила 14 045 гривень, тобто мінімальна пенсія мала б бути щонайменше 4,5 — 5 тисяч гривень. А у нас виходить нонсенс: людина може мати 35 — 40 років страхового стажу, а отримує лише 2600 гривень виплати.
Нерідко українські чиновники обурюються: Україна хоче в ЄС, а її не беруть. Але при цьому забувають сказати, що не виконують стандартів ЄС щодо соціального забезпечення. У 2006 році Україна ратифікувала Європейську соціальну хартію — це міжнародний договір, що захищає соціальні та економічні права громадян держав, що приєдналися до неї. Так от, нещодавно Єврокомісія прозвітувала про виконання Україною цієї хартії. Виявляється, ми виконали її лише на 25%.
Л. Ткаченко:
— Згодна, що мінімальний розмір пенсії має встановлюватися у відсотках до середнього розміру поточних заробітків. Прожитковий мінімум — це все-таки умовна, штучна величина, грошовий вимір якої залежить від прийнятої методики розрахунку, і підходи можуть бути дуже різні. Зазвичай його підлаштовують під наявні в бюджеті кошти.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як рідне місто Володимира Зеленського отримало рекордну інфраструктурну субвенцію
