Україна й далі робить спроби закінчити війну, яку розпочала росія, дипломатичним шляхом. Пошук компромісу з кремлем — дуже важка тема для українського суспільства. Люди кажуть: погоджуватися на умови окупантів — це неповага до себе, до загиблих воїнів, до убитих мирних мешканців, до тих, чиї оселі зруйновано... Ми розпитали відомих українців, Героїв України, політичних дисидентів, яка їхня думка про переговори України з росією.
Мирослав Маринович, політдисидент, проректор Українського католицького університету:
— У жодному разі Україні не можна погоджуватися на те, проти чого ми виступали і до 24 лютого цього року. Якщо тепер офіційно віддати агресору Крим, Донбас, то можна сказати, що росія досягла свого цією війною. Кремль розумітиме, що насильство приносить йому користь. Повне збереження кордонів України — це має бути головною вимогою України до ворога. Що стосується нейтрального статусу, то я проти нього. Повинні бути якісь форми гарантії нашої безпеки.
Ігор Юхновський, академік, Герой України:
— Для початку росія має відійти з нашої території до тих позицій, котрі були станом на 24 лютого 2022 року. Кожна країна має свої кордони, які задокументовані юридично. Тому віддавати свою територію агресору — недопустимо. Треба вперто відстоювати територіальну цілісність України.
Ми можемо домогтися вигідних для себе угод на переговорах завдяки міжнародному тиску на росію. Тож Україна має на весь світ розповідати про всі злочини та звірства росіян.
Ну й не в останню чергу хід перемовин залежатиме від здобутків на фронті Збройних сил України. Вони стійко обороняють нашу країну. Тому чим більше ми завдамо шкоди росіянам у бойових діях, тим краще. Українські військові на сьогодні є гарантом нашої безпеки.
Євген Захаров, голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини, учасник дисидентського руху:
— Головною вимогою України має бути виведення російських військ з усіх окупованих територій, зокрема й Криму. Далі — гарантія миру. Але треба пам’ятати: вірити росії не можна, свого часу канцлер Німеччини Отто фон Бісмарк казав, що угоди з росією не варті й паперу, на якому написані. Це й досі актуально. Тому гарантувати нашу безпеку та територіальну цілісність мали б наші міжнародні партнери. Й на цьому треба наполягати. Росія розуміє лише мову сили, тому й діяти проти неї треба відповідно.
Що стосується гарантій безпеки. Оскільки Україну НАТО найближчим часом не бачить в Альянсі, то можна погодитися на те, що ми не будемо, скажімо, найближчі 10 — 20 років у НАТО. Війна показала, що українська армія дуже сильна, сильніша, ніж деякі армії членів Альянсу. Міць ЗСУ — це наш головний козир на перемовинах.
Головні речі, на які ми не повинні пристати, — не віддаємо жодних територій ворогові, не дозволяємо ворогові впливати на нашу обороноздатність — наприклад, погоджуючись на умову проводити міжнародні військові навчання лише зі згоди росії.
Юрій Шухевич, Герой України:
— У жодному разі не можна віддавати Крим. Це буде капітуляцією України. За цей час український півострів ще більше буде мілітаризовано й він стане більш проросійським. Кримських татар буде виселено, а території натомість буде заселено росіянами. Після цього Україна не зможе його повернути. Друга річ, яка неприпустима, — це надання особливого статусу Донбасу.
Ще одна небезпека, що у випадку досягнення домовленостей захід почне знімати санкції з росії, а відповідно підтримка України міжнародною спільнотою зменшуватиметься. Не варто забувати, що росія завжди не дотримується взятих на себе зобов’язань. Й про це постійно треба пам’ятати. І ще одне дуже важливе питання — хто відшкодує матеріальні збитки Україні? Говорять про міжнародну спільноту, але не вона завдала нам збитків, а російська федерація. Згадайте, що після Другої світової війни репарації платила переможена Німеччина, а не міжнародне співтовариство.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також подробиці важливих законів, які прийняла Верховна Рада
