От нещодавно він сказав, що думає про “бідолашну” Дугіну, доньку російського ідеолога “руского міра”. Перед цим заявив, що у війні винні обидві сторони. Іноді складається враження, що з уст понтифіка звучить російська пропаганда... Але чому так стається?
Важко уявити, що Папа Франциск читає новини і сам робить такі висновки. Найімовірніше, проросійські меседжі насаджує йому оточення. А він охоче вірить.
Більше про це — у розмові “Експресу” з послом України у Ватикані Андрієм Юрашем.
— На аудієнції Папи, коли прозвучала його заява про Дар’ю Дугіну, була присутня велика українська делегація, — згадує Андрій Юраш, Надзвичайний і Повноважний посол України у Ватикані. — Коли прозвучали слова про Дугіну, всі були дуже збентежені. Через соцмережі, коментарі журналістам ми намагалися донести меседж, що не можна ставити на одну площину агресора і того, хто захищається, не можна називати невинною жертвою війни того, хто її провокує.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба викликав апостольського нунція, архієпископа Вісвалдаса Кулбокаса. Йому дали зрозуміти, що в Україні глибоко розчаровані словами понтифіка через несправедливе зрівнювання агресора і жертви.
Згодом апостольська столиця озвучила офіційну заяву, де вперше росію назвали агресоркою, йшлося також про те, що війна спровокована діями російської федерації. Це безпрецедентне визнання.
Перед цим також була заява Андреа Торнієллі, редакційного директора Дикастерії у справах комунікації Святого Престолу. У ній пояснювалося, що Папа Франциск не хотів зранити українців, які переживають жахіття війни.
— Пане посол, як проросійські меседжі потрапляють у Ватикан?
— Папа Франциск вибудовує комунікації через офіційних осіб апостольської столиці, які готують для нього системні матеріали. Але також понтифік черпає інформацію й від конкретних осіб, що їх умовно можна назвати його друзями, людьми, яким довіряє. Вони, звісно, можуть доносити Папі найрізноманітнішу інформацію. Зокрема і ту, яка не узгоджується навіть з об’єктивним сприйняттям реальності.
Відомо, що Папа Франциск давно спілкується із російським старовіром Леонідом Севастьяновим. Вочевидь, понтифік свідомо намагається зберегти ці контакти. І так “отримувати інформацію” з російського боку. Думаю, це і є відповіддю на питання про те, як була сформульована заява Папи про “бідолашну дівчину, яка постраждала десь під москвою”. Очевидно, що понтифік почув про “дитину”, яка постраждала в росії через війну в Україні. Якби він розумів і знав, що йдеться про дорослу 30-річну особу, з абсолютно сформованими поглядами й заангажовану у війну, то точно би подібних заяв не робив. Думаю, ці слова про Дугіну прозвучали через неповне усвідомлення ситуації, про яку говорив Папа на загальній аудієнції.
— На початку серпня ви обговорювали з Папою його візит в Україну. Чи нині ці домовленості ще актуальні?
— Так, під час особистої зустрічі з Папою Франциском 6 серпня і під час загальних консультацій та нарад ми обговорювали можливість папського візиту в Україну.
Ми все ще переконані, що візит Папи в Україну, попри певне запізнення, був би дуже важливим. По-перше, це б свідчило про підтримку українців з боку Апостольської столиці. По-друге, це було б однозначне засвідчення того, що Папа особисто і Апостольська столиця загалом моляться за Україну та розуміють проблеми нашої держави. По-третє, понтифік і всі, хто з ним приїхали би, на власні очі побачили б ті жахіття, які принесла нам росія. Папа Франциск постійно говорить про жахливі наслідки війни та варварство. Називає війну в Україні початком третьої світової й кризою цивілізації. Проте неможливо відчути це все й пережити на відстані. Усвідомлення того жахіття, що відбувається, можливе лише біля могил невинно вбитих російськими сатаністами українців.
Візит Папи в Україну, попри певне запізнення, був би дуже важливим.
У травні я був присутній під час візиту в Україну міністра закордонних справ Ватикану (секретаря з міждержавних відносин Святого Престолу) архієпископа Пола Річарда Галлагера. І бачив, як можуть змінюватися особисті враження, відчуття, спосіб мислення у людини, яка стикається із жахливими наслідками війни. Спершу архієпископ поводився більше як дипломат. Та коли став спілкуватися із біженцями, людьми, які постраждали від війни, відвідав Ірпінь і Бучу, дуже перейнявся болем українців.
Тож Апостольська столиця у жодному своєму офіційному повідомленні не заперечувала папський візит в Україну. Зрештою, сам понтифік неодноразово говорив, що хоче приїхати в Україну.
— То варто очікувати більш чіткої позиції від понтифіка?
— У неділю, 4 вересня, Святіший Отець очолив месу на площі перед базилікою Святого Петра у Ватикані, на початку якої проголосив блаженним Папу Івана Павла І. Після меси він згадав єдину країну, за яку просив молитися. І йшлося саме про Україну. Звісно, ми очікуємо більш чіткої позиції від понтифіка — засудження дій країни-агресорки.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як захисники України та їхні родини можуть отримати гроші на власну справу