Як повернути військовозобов’язаних із-за кордону додому — над цим питанням нині ламає голову керівництво держави. Народна депутатка від “Слуги народу”, заступниця голови комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Мар’яна Безугла пропонує позбавляти українського громадянства тих, хто не готовий оновити військово-облікові дані і повернутися в Україну.
“Будьмо реалістами: це воля кожної людини повертатися в Україну і, якщо вона військовозобов’язана, ставати добровольцем чи просто перебувати на військовому обліку. Ніхто її за руку тягнути не буде, і екстрадувати не буде, — заявила пані Безугла. — Але в такому разі хай здає український паспорт і бере інший”.
До слова, цю ідею депутатка озвучує не вперше. Трохи раніше на своїй сторінці у соцмережі вона написала: “Як ви ставитеся до того, щоб громадянам, які підлягають призову, але виїхали за кордон, дати термін на повернення, а у разі неповернення, позбавити громадянства?”
Ініціативу Безуглої розкритикували інші нардепи. “Ви готові втратити 11 мільйонів наших людей, що перебувають нині за кордоном? — опонувала Юлія Клименко представниці “Слуги народу”. — Це люди, які щороку переказували в Україну 18 мільярдів доларів. Це наші гастарбайтери. Вони не вивозили свої сім’ї туди, а відсилали сюди гроші. 18 мільярдів — це у десять разів більше, ніж нам дають міжнародні організації”.
Відреагувала на скандальну заяву й віцепрем’єрка Ірина Верещук. “Так, нині багато українців перебуває за кордоном, — наголосила вона. — Так, багато з них із різних причин не хочуть або не можуть зараз повертатись. Так, серед них багато чоловіків, які бояться мобілізації. Не буду давати рецепти, що робити, щоб люди поверталися. Але можу сказати, чого зараз робити точно не варто. Не треба розмовляти з людьми так, нібито вони зрадники або злочинці”.
До речі, два роки тому у Верховній Раді був зареєстрований законопроєкт про позбавлення українського громадянства військовозобов’язаних осіб, які виїхали за кордон під час воєнного стану та не повернулись упродовж 30 днів. Але до розгляду цього документа так і не дійшло. Чи може влада повернутися до теми позбавлення громадянства, зокрема передбачити таку санкцію для тих, хто перебуває за межами України та не оновив військово-облікових даних?
— Риторика Безуглої про позбавлення українського громадянства військовозобов’язаних осіб, які не повертаються в Україну, — це, по-перше, спроба попіаритися в ультрапатріотичному сегменті, — каже директор Українського інституту політики Руслан Бортник. — По-друге — намагання підштовхнути частину українських чоловіків повернутися з-за кордону.
Позбавити громадянства людей за те, що вони не повернулися до України, або за те, що не виконують військового обов’язку, неможливо. Немає жодних законодавчих підстав для цього.
— Справді, у законі “Про громадянство України” чітко вказано, що позбавити особу українського громадянства можуть лише за наявності інформації про те, що вона має громадянство іншої держави, — додає адвокатка Катерина Затулко. — Тобто у статусі апатрида (апатрид — особа без громадянства) людина перебувати не може. Інших підстав для позбавлення особи громадянства України у законодавстві наразі не передбачено.
— Та чи можуть у нас змінити законодавство, щоб така підстава з’явилася?
— Хоч би як декому хотілося відновити міфічну справедливість і позбавити громадянства військовозобов’язаних осіб, які перебувають за кордоном, зробити це неможливо, — переконаний керівник політико-правових програм Українського центру суспільного розвитку, кандидат політичних наук Ігор Рейтерович. — Тому що це заборонено частиною 1 статті 25 Конституції України, в якій вказано, що громадянин України не може бути позбавлений громадянства.
Без конституційних змін ухвалення таких законопроєктів малоймовірне. А вносити зміни до Конституції під час режиму воєнного стану заборонено. Якщо ж зробити це після скасування воєнного стану, то Конституційний Суд може визнати відповідні зміни до Конституції такими, що обмежують права й свободи громадян. До речі, важливий момент: Мар’яна Безугла, кажучи про позбавлення громадянства, мала на увазі всіх, хто перебуває за кордоном і не оновлює своїх даних у ТЦК. Але ж це можуть бути й люди, які абсолютно законно туди виїхали!
— А я вважаю, що влада може встановити законодавчі підстави для позбавлення громадянства осіб, які не оновили своїх даних і не повернулися в Україну, — зазначає колишній суддя Конституційного Суду України Віктор Шишкін. — Наприклад, використають термін “припинення громадянства” або “вихід із громадянства” замість “позбавлення громадянства” і скажуть: “Конституція забороняє “позбавлення громадянства”, а не “припинення” чи “вихід із громадянства”.
Ми ж бачимо, що нинішні очільники часто діють урозріз із вимогами законодавства — ухвалюють постанови, які, так би мовити, випереджають закон, або які взагалі суперечать закону. У представників чинної влади доцільність часто перемагає здоровий глузд.
— Які наслідки можуть мати такі заяви чи законодавчі ініціативи?
● Р. Бортник:
— Це означатиме, що влада налаштує проти себе мільйони українських громадян за кордоном і їхніх родичів в Україні. Повернутися після таких заяв можуть одиниці. Водночас чимало наших громадян ще активніше шукатимуть інші способи легалізації за кордоном. Нині українці легалізовані в еміграції за рахунок тимчасового захисту, який їм надають європейські країни. Але після такого ставлення з боку деяких українських чиновників вони старатимуться отримати посвідки на проживання за кордоном, громадянство інших країн, щоби розірвати правовий зв’язок з українською державою.
Ми і так переживаємо масштабну демографічну катастрофу, якої не мали з часів Другої світової війни. Втрата цих громадян призведе до того, що навіть після завершення війни нам банально не вистачатиме людських рук для відновлення країни. Мовчу вже про те, що ми матимемо приплив нових мігрантів і переживатимемо труднощі, які нині переживають Франція,
Німеччина чи США. Це серйозні виклики для українського народу в майбутньому. Переконаний, держава, навпаки, повинна розробляти систему грантів, ресоціалізації, одноразових виплат для людей, щоб вони поверталися з-за кордону й брали участь в економічному, соціальному та політичному житті країни.
— Нині світ робить ставку на людиноцентричний підхід у державній політиці, — наголошує фінансовий аналітик Олексій Кущ. — Ідеться про те, що людський капітал важливий для розвитку будьякої країни. Тому, наприклад, в Ізраїлі є програма репатріації населення, тобто повернення людей на батьківщину. Інші держави також проводять таку політику. А Україна, на жаль, рухається у протилежному напрямку.
Якщо міряти економічними показниками, то кожен економічно активний житель України — це до мільйона доларів капіталізації економіки. Втрата 11 мільйонів осіб (після масштабного вторгнення виїхало 6 мільйонів осіб, до — приблизно 5 мільйонів) — це втрата 10 трильйонів доларів потенційного валового продукту в перспективі 30 років, або приблизно 300 мільярдів потенційного ВВП на рік. Так, не всі із зазначених 11 мільйонів осіб економічно активні, але в них народяться діти, онуки й так далі.
— До речі, чи можуть українці самостійно вийти з громадянства у воєнний час?
● К. Затулко:
— Звернутися із заявою про вихід із громадянства України можуть особи, які набули або мають намір набути громадянство іншої держави. Якщо говорити про тих, хто перебуває в Україні, то вони спершу повинні отримати дозвіл міграційної служби на виїзд. А далі, отримавши такий собі обхідний лист, знятися з військового обліку, з податкового обліку і з реєстрації місця проживання. Після цього слід знову звернутися у міграційну та отримати штамп про виїзд у закордонний паспорт.
З озвученого зрозуміло, що для військовозобов’язаних зробити це нереально. Бо, по-перше, після 18 травня 2024 року ніхто з військового обліку особу не зніме. По-друге, навіть якщо особа, яка є військовозобов’язаною, на сьогодні вже має штамп про виїзд, то ніхто її за кордон не випустить.
— А ті, хто перебуває за кордоном, можуть зробити це? Наприклад, особи, які оформили посвідку на постійне проживання в іншій країні, мають штамп про виїзд на постійне проживання і перебувають на консульському обліку.
— Для них також є перепона: у постанові №560 від 16 травня 2024 року вказано, що особи, які виїхали на постійне проживання і знялися тут із військового обліку, мають прибути в Україну і стати на військовий облік у ТЦК та СП. Кабмін начебто хоче скасувати цю норму й дозволити таким особам оновити військово-облікові дані шляхом подання заяви на e-mail. Тож, можливо, процедура для таких осіб запрацює.
Але що далі? Уявімо ситуацію, що ці люди оновлюють свої дані через e-mail, йдуть до консульства та подають заяву на вихід із громадянства. Заяви на вихід із громадянства розглядає тільки президент України. За період воєнного стану президент не підписав жодного указу про вихід із громадянства України осіб, які вже подали заяву.
На жаль, свіжої статистики про кількість осіб, які подали заяву про вихід із громадянства, у відкритому доступі немає. Однак відомо, що в період від 3 жовтня 2021 року до 4 липня 2023 року до МЗС від закордонних дипломатичних установ України надійшло 1951 клопотання про вихід із громадянства України. Останній указ про вихід із громадянства був підписаний 2 жовтня 2021 року стосовно 1087 осіб. Тобто люди, які подали заяви після цієї дати, досі чекають ухвалення президентом України рішення про затвердження їхнього виходу з громадянства.
