Величезна мережа розташована від Москви й до Уралу. Що відомо про бункери російського диктатора?
Про це говоримо з Віктором Ягуном, колишнім заступником голови СБУ, директором Агентства з реформування сектору безпеки, Іваном Ступаком, експертом Українського інституту майбутнього, Денисом Богушем, політтехнологом, президентом Асоціації політконсультантів України, та Олександром Коваленком, координатором групи “Інформаційний спротив”.
— Панове, що відомо про бункери на території Росії?
● Д. Богуш:
— Система підземних бункерів у Москві з’явилася ще в часи Йосипа Сталіна, коли велося будівництво метро. Їх назва — “Метро-2”. Це дуже велика мережа підземель, вона тягнеться на сотні кілометрів і пов’язує урядові установи Москви, зокрема Кремль, з містам Балашиха, Чехов (Московська область). Після розпаду Радянського Союзу й приходу до влади Володимира Путіна почалося будівництво нових бункерів.
● В. Ягун:
— Підземні сховища для перших осіб держави є в багатьох країнах. Зокрема й у Києві, вони з’єднують органи влади в урядовому кварталі. Бункери є й під Білим домом. Але в Росії кількість їх рекордна.
● О. Коваленко:
— В одному бункері може одночасно перебувати кількасот осіб разом із персоналом та охороною. Там є запаси продуктів, медзабезпечення. Кожна резиденція диктатора РФ, зокрема в Ново-Огарьово, має бункерні сховища, де можна врятуватися від високоточної зброї.
— А де розташовуються нові бункери Путіна?
● Д. Богуш:
— Ставши президентом, Володимир Путін відновив будівництво бункера у горі Ямантау, у засекреченому уральському містечку Міжгор’є (півтори тисячі кілометрів від Москви). Цей населений пункт, в якому близько 20 тисяч жителів, перебуває під повним контролем ФСБ. В’їзд у місто дозволено лише за спецперепустками, а Росавіація над горою встановила безпольотну зону. За будівництво бункера відповідає “Управління будівництва №30”, діяльність якого курує Головне управління спеціальних програм президента Росії. Бункер у цій горі багатоповерховий, там можна жити тривалий час. Він призначений на випадок ядерної війни. Гірський масив на Ямантау має погасити ударну хвилю. Тому укриття недарма розмістили саме там, у найвищій горі Південного Уралу.
Крім того, ведеться будівництво в Онгудайському районі Республіки Алтай (приблизно 4000 км від Москви). Щоб з ним було сполучення, відновлено аеропорт у Горно-Алтайську, котрий тривалий час простоював. Також почалося будівництво дороги. Там офіційно міститься санаторій “Газпрому” “Алтайський двір”. Власне, під землею цього санаторію схований таємний бункер, будівництво якого Путін почав у 2012 році. Він контролював цей процес особисто, часто приїжджаючи на Алтай.
Підземне сховище є й у горах Південного Уралу, недалеко від гірськолижного центру “Абзаково”, що за кілька десятків кілометрів від Магнітогорська (1700 км від Москви). Його будівництво почалося ще в часи “холодної війни”. Але під час президентства Путіна роботи активізувалися.
Ну а найновішим є бункер під палацом Путіна в Геленджику. Він теж може захистити від ядерної бомби. Те, що президент РФ будує декілька бункерів, а не покладається лише на найбільший в Ямантау, можна пояснити тим, що до Міжгор’я треба летіти близько двох годин. Путін боїться не встигнути втекти і сховатися, тож хоче мати бункери на ближчій відстані від Москви.
Путін боїться не встигнути втекти і сховатися, тож хоче мати бункери на ближчій відстані від Москви.
● І. Ступак:
— Усі бункери розраховані на час від трьох до шести місяців перебування. Вони мають систему радіаційного захисту, систему очищення повітря та води, спеціальний тунель для дезінфекції при вході до приміщень, де перебуває Путін. До слова, орієнтовна глибина бункерів — 200 метрів.