Близько двох сотень чоботарів, яких ще називають шилодзьобками, помітили в Національному природному парку “Тузлівські лимани”, що на Одещині.
“Ці птахи дивовижно граціозні, — розповідає Іван Русєв, керівник наукового відділу НПП. — Можуть жити лише в умовах мілководдя — повільно бродять по воді, не виймаючи лапок, і дзьобом розворушують мул, шукаючи поживу — личинок, різноманітних черв’яків. Дзьоб цих птахів має специфічну вигнуту форму, схожу на шило, яким користуються чоботарі. Звідси й назва”.
За словами пана Русєва, шилодзьобки нині опинились на межі зникнення.
“Останні 20 — 25 років інтенсивно осушуються болота, зникають мілководдя, — каже він. — Через втрату місць живлення та гніздування зникають і птахи — тож чоботаря занесено до Червоної книги України із статусом “рідкісний”, він також під охороною Боннської та Бернської конвенцій”.
До слова, саме шилодзьобку зображено на гербі Британського товариства охорони птахів. Чоботар зимує в Центральній та Північній Африці, а на літо прилітає в Україну.
“У нас дедалі менше водоболотних угідь, тож “Тузлівські лимани” залишаються одним з небагатьох місць, де чоботарі почуваються комфортно, — додає Іван Русєв. — Але якщо води буде недостатньо й утворюватимуться так звані коси, птахи стануть легкою здобиччю для хижаків”.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, чи може жінка бути священником
