Прогнози аналітиків Goldman Sachs шокують: “У найближчі десять років штучний інтелект може призвести до втрати 300 мільйонів робочих місць у всьому світі”. Здавалося б, це не дуже реалістично і так далеко. Але... “Укрзалізниця” вже почала аналізувати звернення пасажирів за допомогою ChatGPT, раніше цю інформацію обробляли вручну.
То як ШІ може вплинути на ринок праці в Україні? На цю тему дискутують Анатолій Амелін, директор економічних програм аналітичного центру “Український інститут майбутнього”, Уляна Ходоровська, коучка, кар’єрна консультантка, експерт з питань освіти УІМ Микола Скиба та Марія Абдулліна, керівниця напряму OLX-робота.
— У яких сферах працю людини може замінити штучний інтелект?
● А. Амелін:
— Вже створено автоматизований хірургічний комплекс — людину оперують роботи. Щобільше, як показала практика, нейронні мережі на 90% точніше за людину ставлять діагнози й ефективніше дають рекомендації щодо лікування.
ШІ може замінити співробітників фінансового й інвестиційного секторів, відділів маркетингових центрів, навіть держслужбовців, адже документи складають за певними алгоритмами.
У кожного з нас є банківський додаток, але спробуйте додзвонитись до банкіра — з вами розмовлятиме автовідповідач. Спілкування з живою людиною невдовзі стане привілеєм меншості — лише дуже багаті люди зможуть дозволити собі таке в сервісі, навчанні, лікуванні. Хоч це не гарантуватиме, що послуги будуть виконані ефективніше, ніж це робитиме штучний інтелект. Ба більше, жива людина, з якою ви спілкуватиметеся, також, найімовірніше, отримуватиме рекомендації від так званого ШІ. ChatGPT пише тексти, Midjourney створює графічні зображення, якими захоплюються люди, анімацію творять інші нейронні мережі — вже є відеоролики. Таких продуктів буде дуже багато, що істотно вплине на ринок праці.
— Тобто повсюдне застосування ШI — не далеке майбутнє, а сьогодення?
● А. Амелін:
— Так. На новітніх АЗС роборука вже сама відкриває бак, вставляє шланг і заправляє машину; на автопілотах літають літаки та їздять машини. Тож потреба у фізичній праці людини знижуватиметься. Старі будівлі ще обслуговуватимуть електрики, слюсарі та сантехніки, а в будівлях нового зразка більшість процесів буде роботизовано. До слова, Ілон Маск заявив, що планує випустити для допомоги вдома чи офісі робота-гуманоїда на двох ногах, який повторюватиме за людьми багато дій. Адже більшість вмінь людини можуть повторювати роботи з використанням нейронних мереж, які мають необмежений обсяг знань.
● У. Ходоровська:
— ШІ може писати прості коди, створювати зображення чи тексти, редагувати. Хоч наразі досвід користування чатом GPT свідчить про те, що є потреба ретельно перевіряти весь згенерований ним контекст. Текст, який напише цей чат, може бути непоганою основою, але він буде нейтральним, на кшталт вівсянки без спецій. Тож потрібно буде, щоб його доопрацювала людина!
Але, звісно, завдання, пов’язані з рутинною роботою, алгоритмами чи знаками, можна буде делегувати ШІ.
— У яких ще сферах активно застосовуватиметься ШI?
● М. Абдулліна:
— Штучний інтелект уже аналізує великі бази даних, шукає дефекти чи закономірності у повторювальних діях. Тож у першу чергу ШІ може замінити операторів кол-центрів та служб підтримки — роботи вже здатні обдзвонювати клієнтів і вести базовий діалог, а ця технологія швидко вдосконалюється. ШІ зможе спростити й прискорити обробку інформації у бухгалтерії, замінити базових фахівців технічних спеціальностей — інженерів програмного забезпечення чи аналітиків даних, копірайтерів чи графічних дизайнерів. Але робити нестандартні висновки, перевіряти фейки, все ще тривалий час буде людина.
— А чи може ШI “перетягнути” на себе освітні процеси?
● А. Амелін:
— Українська освіта на 95% основана на моделях минулого, вона змінюватиметься й переходитиме в формат геймифікації — це прообраз комп’ютерних ігор, під час яких дитина отримує нові навички та знання, вчиться їх застосовувати. Школярі зможуть віртуально навчатись в інших країнах і отримувати міжнародні сертифікати. Зрештою, це вже відбувається.
Геймифікація навчання — один з основних сучасних трендів у розвитку нових навичок. Людина буде потрібна для проектування цих систем. Не більше.
Вже нині нейронні мережі дозволяють створити віртуального двійника людини. Українські діти звикли бачити вчителя у моніторі, тож де гарантія, що невдовзі на екрані не з’явиться автоматично керований аватар?! Так, він не матиме емпатії, але в майбутньому зможе її симулювати.
● М. Скиба:
— Україна позиціонує себе державою з діджиталізацією, тож певним кваліфікаційним очікуванням від педагогів стане використання GPT і залучення студентів до роботи з ним. Але велика мовна модель працює акуратно за умови дуже точно поставлених запитань. Тому поява цього чату не замінить потреби у педагогах.
Студенти зможуть застосовувати чат GPT для підготовки есе, рефератів. Досі роль цієї великої мовної моделі певною мірою виконували різні тіньові контори, які писали реферати чи дипломи на замовлення. А тепер це робитиме нейромережа. Це краще, ніж людина платитиме за написання диплома, адже при застосуванні великої мовної моделі потрібно напружитись, аби бодай поставити точні запитання. Тож ринок тіньових дипломів зникне через непотрібність.
— На які завдання ШI не буде здатний?
● М. Абдулліна:
— Не піддається технологіям праця людини у сфері по догляду за дітьми чи людьми похилого віку. Хоч можна автоматизувати такі рутинні завдання, як-от приготування їжі, прибирання.
● А. Амелін:
— Так, автоматизувати можна багато судових та медичних процесів, але далеко не всі! Державною політикою також займатиметься людина, інакше ШІ одразу би задався питанням: навіщо виділяти кошти на підтримку незабезпечених верств населення. Тож реалізація питань гуманізму й людських цінностей не обійдуться без участі людини.
Або ж візьмімо журналістику. Вже тепер активно розвивається такий напрям, як діпфейки — штучно створені новини. Надалі завдяки моніторингу й аналізу соцмереж автоматично писатимуться тексти про події. Це скоро стане трендом. Але інтерпретація новин людиною матиме свою нішу. Це буде схоже на появу фастфуду, який швидко набув шаленої популярності у світі, але залишився чималий запит на більш цінне — домашню кухню.
Тобто і надалі цінуватиметься контент, створений людиною. Мова як про картини й музичні твори, так і про архітектуру. Для прикладу, програма ШІ зможе розробити більш ефективний енергоощадний проект, але в ньому не буде, як кажуть, душі. Тож і надалі залишиться запит на людський креатив, цінуватиметься душевність!
— А які нові спеціальності, пов’язані з ШI, можуть з’явитися?
● М. Скиба:
— Щонайменше виникне потреба у спеціалістах, які правильно ставитимуть питання й перевірятимуть, чи коректну інформацію видала нейронна мережа.
● М. Абдулліна:
— З’явиться потреба у фахівцях, які працюватимуть з фейками. Бо що швидше технології ШІ просуваються, то більші ризики генерування неправдоподібної інформації. Також потрібні будуть фахівці по впровадженню нових технологій на підприємствах.
— Коли саме ШI може докорінно змінити ситуацію на українському ринку праці?
● А. Амелін:
— Це вже відбувається! Прогнозовано, процес стримуватимуть профспілки, які вимагатимуть обмеження використання нейронних мереж, але все змінюватиметься доволі швидко. Наступний рік буде більш автоматизований і оцифрований, ніж теперішній. А глобальні зміни від застосування ШІ в побуті й на ринку праці відбуватимуться протягом наступних 3 — 10 років.
● У. Ходоровська:
— Раніше експерти прогнозували, що фотошоп замінить фотографію, телевізор замінить театр, а кіно — телевізор. Але нічого цього не сталось! Тому, на мою думку, роботу втрачатимуть найперше ті, хто не захоче чи не зможе освоїти нові технології.
