Середня тривалість життя у світі повернулася до того рівня, який був перед пандемією коронавірусу, — про це йдеться у свіжому дослідженні американського Інституту метрики й оцінки здоров’я (IHME). Проаналізувавши медичну інформацію із 204 країн, вчені констатували, що у 2023 році жінки у середньому жили 76,3 року, а чоловіки — 71,5 року. В Україні показник тривалості життя жінок вищий за середній у світі — 78,5 року, а чоловіків, навпаки, нижчий — 66,6 року.
Дані дослідників свідчать, що найдовше люди живуть у країнах з високим рівнем доходу — до 83 років, а найменше у країнах Африки на південь від Сахари — до 62 років. Найпоширенішою причиною смертей у світі нині є серцево-судинні хвороби. Водночас протягом останніх десятиліть люди стали рідше помирати від інфекційних хвороб. Різко знизилася смертність від кору, діарейних захворювань і туберкульозу. А от від діабету, хронічних недуг нирок та хвороби Альцгеймера — зросла. У Східній Європі серед дітей і підлітків побільшало смертей унаслідок інфекційних хвороб та випадкових травм.
Загалом тривалість життя людей у світі за останні десятиліття стала вищою. Нині жінки в Україні живуть на 9,3 року більше, ніж у 1950 році, а чоловіки — на 3,3 року більше. Але ми все ще дуже відстаємо за цими показниками від інших європейських держав.
— Насправді оприлюднені цифри, що стосуються України, не зовсім коректні, — каже заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та проблем якості життя НАН України, доктор економічних наук Олександр Гладун. — Бо останні дані, які ми маємо щодо середньої тривалості життя в Україні, — за 2021 рік. Після цього Держстат уже не робив таких розрахунків.
Щоб визначити показники середньої тривалості життя, потрібні дані про кількість померлих у вікових групах. Наприклад, серед дітей до 1 року, від 1 до 6 років і так далі. Оскільки визначають середню тривалість життя для чоловіків і для жінок, то треба також знати статево-вікову структуру населення, співвідношення кількості чоловіків і жінок. Такі дані важко отримати, бо кількість тих, хто виїхав за кордон, і кількість тих, хто повернувся, постійно змінюється.
Держстат для проведення своїх розрахунків використовує дані Мін’юсту, який реєструє народження і смерті. Але проблема в тому, що міністерство може робити це тільки на підконтрольній території. Тож дані, які були до 2021 року, не зіставні з нинішньою ситуацією.
— А якими були цифри середньої тривалості життя на той час?
● О. Гладун:
— Тоді середня очікувана тривалість життя чоловіків становила 65,2 року, а жінок — 74,4 року, тобто розрив був близько 10 років. Для обох статей цей показник у 2021-му дорівнював 69,8 року, а у 2019- му — 72 роки, тобто під час пандемії ковіду середня очікувана тривалість життя знизилася.
— У 2021 році в Україні була дуже висока смертність через коронавірус. Тоді від цієї хвороби померло більше людей, ніж від онкохвороб. На першому місці у списку причин смерті були серцево-судинні недуги, на другому — СOVID-19, а на третьому — онкологічні хвороби.
У багатьох європейських країнах найбільше смертей від коронавірусу фіксували у 2020 році, а в нас — у 2021- му. У них середня тривалість життя вже могла повернутися до доковідного рівня. У нас не було передумов для цього. Адже триває війна. Показники тривалості життя знижуються. Особливо середня тривалість життя чоловіків. У багатьох вікових групах є надсмертність. І йдеться про смерті, яких могло б не бути, якби не війна. Що менше помирає людей у певних вікових групах, то кращий загальний показник середньої тривалості життя. Ось так воно працює.
— Які головні причини смертності в Україні, якщо не брати до уваги фактор війни?
— 67 — 68% припадає на серцево-судинні хвороби, — додає лікар Київського міського центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України, кандидат медичних наук Отто Стойка. — Причому в чоловіків віком 60 — 70 років смертність від серцево-судинних недуг значно вища. Чому? Взнаки даються шкідливі звички: куріння, зловживання алкоголем, малорухливий спосіб життя, нездорове харчування. До того ж чоловіки рідше звертаються до лікарів, ніж жінки, рідше проходять обстеження, вимірюють артеріальний тиск. Причиною 15 — 20% смертей є онкологічні хвороби, 5 — 7% — отруєння і травми.
— До речі, за рік ми втрачаємо більше людей через серцево-судинні недуги, ніж через війну, — понад 100 тисяч, — зауважує співзасновник Українського центру охорони здоров’я, колишній заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.
— Фахівці Iнституту метрики та оцінки здоров’я констатують, що за останні десятиліття тривалість життя людей зросла. Це стосується і українців. Чи можна вважати, що ми тепер дбайливіше ставимося до свого здоров’я?
● П. Ковтонюк:
— Ні, смертність на планеті знизилася, бо вищим став рівень технологій, якості продуктів, тобто загалом умови життя людей поліпшилися. Україна у цьому тренді. Ми житимемо довше, ніж наші батьки, а наступне покоління — довше, ніж ми. Тут немає якоїсь нашої персональної заслуги. Надалі, як і в усьому світі, населення України старітиме, тобто середній вік людей буде більшим. Наприклад, левову частку населення України у 2040 — 2050 роках становитимуть люди віком 50 — 60 років.
● О. Стойка:
— Так, що вищий рівень добробуту громадян, то вища тривалість їхнього життя. Але тут варто говорити й про те, що люди нині більше уваги приділяють своєму здоров’ю. Наприклад, серед молоді 20 — 30 років дуже поширена мода на здорове харчування, на здоровий спосіб життя. Та й старші люди активніше займаються спортом. Якщо у 90-х роках були ентузіасти, які організовувалися у клуби бігу чи у клуби загартування, то тепер коло захоплень значно ширше. Це і їзда на велосипедах, і скандинавська ходьба, і біг, і теніс, і бадмінтон. Крім того, тепер значно більше інформації у відкритому доступі про здорове харчування — люди змінюють свої звички.
— Що ще тут залежить від людини? Як ми можемо продовжити тривалість свого життя?
● О. Стойка:
— Перше правило — більше рухатися протягом дня. Добре, якщо ви бігаєте, якщо ні — то багато ходіть. Тут корисна програма, яку нині багато хто використовує у смартфоні чи смартгодиннику, — “Крокомір”. Звертайте увагу на харчування, тобто їжте якомога менше перероблених продуктів. Є така порада від Американської асоціації кардіологів яка мені дуже подобається: купуйте не те, що можна розпакувати і з’їсти, а те, що треба порізати і зварити, запекти чи стушкувати. Тобто варто їсти менше ковбас, сосисок, чипсів, усілякого фастфуду, а більше — овочів, фруктів, свіжого м’яса й риби. До речі, що більше складників у готовому продукті, то менше користі в ньому. Відмовтеся від куріння, обмежте себе у вживанні спиртних напоїв.
● П. Ковтонюк:
— На жаль, в українців характерна така риса, як брак самозбережувальної поведінки. Йдеться про те, що ми дуже дивно ставимося до питання своєї безпеки. Це можна пояснити нашими травмами, як-от війна або криза 90-х. Така модель поведінки, на жаль, дуже вкорінена. Наприклад, в Україні люди гинуть унаслідок дорожньо-транспортних пригод значно частіше, ніж у європейських країнах. Скажімо, водії звикли їхати трасою Київ — Одеса зі швидкістю 200 кілометрів на годину, хоча ця траса нерозмічена, з ямами, без нормального регулювання руху. Ризикують своїм життям, щоби виграти 15 хвилин у дорозі.
Ми часто ходимо з якимось болем чи симптомом захворювання, але не звертаємося до лікаря. Бо... потерпимо, перебудемо. Те саме стосується ментального здоров’я. Не йдемо до фахівця, сподіваючись на те, що все само собою минеться. У критичних ситуаціях рятуємо не себе, а когось. Наприклад, якщо літак потрапляє в аварію, є правило: спершу ти одягаєш кисневу маску собі, потім — дітям, літнім людям. Тобто спочатку дбаєш про свою безпеку й тоді, якщо спроможний, допомагаєш іншим. У нас немає такої культури. Ми жертвуємо своєю безпекою, думаючи, що це якась чеснота. Наша поведінка не спрямована на збереження себе, свого ресурсу, свого життя. Така культура притаманна країнам колишнього соціалістичного табору — Україні, Білорусі, Росії, Болгарії, Сербії і так далі. І у цих країнах рівень смертності вищий, ніж у решті європейських держав.
— Чи можна вважати, що якщо люди житимуть якісніше, то менше траплятиметься смертей від серцево-судинних хвороб?
● О. Стойка:
— Тенденція до підвищення тривалості життя буде, але це не означає, що ситуація кардинально зміниться на краще. Дивіться, у США від серцево-судинних хвороб помирає приблизно 50% людей. Але там відсоток смертності від онкологічних хвороб вищий. Чому? Бо тривалість життя вища й вищий, так би мовити, ризик дожити до онкозахворювання. Адже якщо людина у 50 років померла від інфаркту, то онкозахворювання, яке могло б виникнути у 70 — 80 років, уже не станеться. Ну і буде другий дуже серйозний виклик (до нього вже готуються розвинені країни) — це висока смертність від деменції, або, як кажуть на Заході, від хвороби Альцгеймера. Нам теж треба готуватися до цього.
