Нагадаємо, понад 40 країн — учасниць Конференції ООН зі зміни клімату в шотландському місті Глазго домовилися поступово припинити використання вугілля для виробництва електроенергії. Україна — серед них. Річ у тім, що вугільна промисловість — один із головних факторів забруднення атмосфери, що спричиняє потепління. До речі, через застарілість обладнання, за даними британського аналітичного центру Ember, вісім із десяти найбільш забруднювальних теплових вугільних станцій Європи розташовані саме в Україні. А перше місце за обсягами викидів займає Бурштинська.
— Шановні експерти, яка роль вугілля у забезпеченні енергетикою України тепер і наскільки реалістичним є виконання заявлених Україною цілей?
— Передусім варто зазначити, що найбільшу частку первинних джерел електроенергії у всьому світі й Україні зокрема сьогодні становить атомна енергетика. Наступні в рейтингу — теплові, газові і вугільні джерела енергії. І лише далі — відновлювальні, — каже Геннадій Рябцев, експерт з енергетичних питань. — Вугільні джерела енергії відіграють роль балансування — вони здатні швидко працювати під час пікового навантаження на інші джерела енергії. А от “зелена” генерація у цьому сенсі замінити їх наразі не може — вона ненадійна, оскільки залежить від погодних умов.
— Але попри наявність балансуючих потужностей, вугільні джерела енергії не завжди здатні виконувати свою роль, — каже Оксана Алієва, координаторка програми “Зміна клімату і енергетична політика” Фонду імені Гайнріха Бьолля. — Адже через застарілість обладання такі електростанції часто виходять з ладу. У цих умовах важко забезпечити безперебійне постачання енергії.
— Так, приміром, нещодавно довелося використовувати резервну підтримку й здійснювати імпорт енергії з Білорусі через те, що декілька блоків пішло на позаплановий ремонт, — каже Андріан Прокіп, аналітик Українського інституту майбутнього. — Збій відбувся на Бурштинській ТЕС та ще кількох станціях. Варто сказати, що всі блоки ТЕС в Україні вже відпрацювали свій ресурс. Враховуючи те, що компанії не мають достатньо грошей на поточні ремонти, то все це й закінчується виходом з ладу. А тривалість ремонту блока залежить від поломки — може бути декілька днів, а може й декілька тижнів.
— Додам, що перехід на альтернативні джерела, відмова від вугілля — звучить гарно, але це для України не на часі, — каже членкиня Колегії Державної інспекції ядерного регулювання Ольга Кошарна. — Зелений перехід підходить багатим країнам, у яких збалансована енергосистема, стала економіка, країнам, що вкладають великі гроші в інновації та науку, які в подальшому можна використовувати в енергетиці.
— А оновити оснащення таких електростанцій — не вихід?
О. Алієва:
— Ремонтувати чи модернізувати джерела енергії, які працюють на викопному паливі, немає сенсу. Адже в усьому світі йде тенденція до заміни їх альтернативними джерелами енергії. Тому Україні треба розвивати сектор відновлювальних джерел енергії та сприяти залученню інвестицій у нього.
Україні треба розвивати сектор відновлювальних джерел енергії та сприяти залученню інвестицій у нього.
— Вугільні електростанції — це потужні підприємства, де працює чимало людей. Вони ж усі втратять роботу в разі відмови від вугілля...
О. Алієва:
— Так, нині на вугільних підприємствах і шахтах працює 56 тисяч людей, які стануть безробітними. Та перевага заміни вугільної генерації відновлювальною — створення значно більшої кількості робочих місць.
— Скільки робочих місць може дати “зелена” енергетика?
— У відновлювальній енергетиці може бути створено 160 тисяч нових робочих місць: 40 тисяч постійних і 120 тимчасових, — каже Костянтин Криницький, керівник відділу енергетики громадської організації “Екодія”.
— Але шахтарі навряд чи перекваліфікуються на цю сферу діяльності...
А. Прокіп:
— Звісно. Є чимало складних практичних нюансів відмови від вугільної енергетики. Для втілення задуму, що очевидно, потрібно буде закрити шахти й провести рекультивацію території. Це — дуже витратно. Шахтарі, які працюють на видобутку вугілля, втратять роботу. А в Україні є цілі промислові міста, які будували і заселяли спеціально для роботи в шахтах.
— А який тоді в України план для втілення заявленого у Глазго?
— Це була насправді політична заява. Адже заступниця прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина згодом сказала, що наразі немає жодних конкретних рішень і планів стосовно відмови від використання вугілля в енергетиці. На самому форумі в Глазго жодних документів не було підписано. Інша справа, що у нас до 2033 року діє національний план скорочення викидів від спалювальних установок, який передбачає, що всі блоки ТЕС, ТЕЦ повинні бути закриті, якщо їх не обладнають системою очистки від оксидів сірки, азоту. Адже наразі ці блоки не обладнані фільтрами.
О. Алієва:
— Судячи з усього, виконати заявлене у Глазго до 2035 року Україні не вдасться.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про вартість товарів і послуг у Тель-Авіві
