Росія атакує Україну на інформаційному фронті вже не перший рік. А з початком повномасштабного вторгнення маніпулятивні телевізійні сюжети, дезінформація в інших медіа і соціальних мережах держава-агресора набрали колосальних обертів. Які хитрощі путінської пропаганди спрацьовують найкраще й чому так багато людей у рф готові сприймати за чисту монету навіть очевидну брехню?
З’ясовуємо це та інше з професором Вадимом Васютинським, доктором психологічних наук, головним науковим співробітником лабораторії Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України, та Ольгою Юрковою, співзасновницею незалежної української організації StopFake.org, яка займається виявленням та дослідженням пропаганди та дезінформації у медіа.
— Що змінилося у російській пропаганді з початком війни? Чи з’явилися нові прийоми?
О. Юркова:
— Набір пропагандистських меседжів росіян майже не змінюється з 2014 року. Час до часу окремі з них ставлять на паузу, а потім знову запускають. Основні штампи залишаються все тими ж: Україна — нацистська держава, нею керує Захід і НАТО. Хоча недавно з’явилися нові акценти: росія в Україні воює не з Україною, а зі США (а віднедавна — і з Великою Британією, оскільки ця країна українців активно підтримує).
Останнім часом дуже активно путінськими пропагандистами пропрацьовується напрям дискредитації української армії. Мовляв, вона скоює жорстокі воєнні злочини.
Ще один дуже характерний пропагандистський прийом рф — вкидання в інформаційний простір максимальної кількості версій, що стосуються тої чи іншої події. Часто такі версії протирічать одна одній. Так було і в історії з потопленням крейсера “Москва”. Спочатку розповідали про те, що на кораблі сталася пожежа (за іншою версією, він натрапив на підводну міну), але він цілий. Невдовзі, коли розійшлася інформація про влучання у крейсер українських ракет, росіяни визнали, що у крейсер таки поцілили ракети, але, мовляв, це були ракети НАТО. Спершу повідомляли й про те, що екіпаж “Москви” врятований, реальну кількість загиблих чи поранених не називали. Ідея таких маніпуляцій полягає у тому, щоб просто заплутати читача (глядача, слухача) і щоб він перестав шукати правду.
— Судячи з опитувань росіян, вони довіряють своїй пропаганді. Звідки така сліпа віра?
В. Васютинський:
— Річ у тім, що більшості громадян комфортно почуватися частинкою “сильної держави”, якої всі начебто бояться. Це світосприйняття дає людям відчуття власної величі. Чимало громадян рф сприймають свого президента так, як на початку 30-х німці сприймали фюрера, який обіцяв підняти Німеччину з колін, відродити тисячолітній рейх. І, відповідно, вірять усьому, що відповідає “лінії лідера”.
Більшості громадян комфортно почуватися частинкою “сильної держави”, якої всі начебто бояться.
Хоча і серед росіян, на щастя, є люди, які не піддаються пропаганді. Я поважаю тих поодиноких сміливців, які нині виступають проти війни, адже на таке дуже нелегко зважитися у тотально шовіністичному середовищі.
Є така психологічна особливість: якщо в групі людей усі майже одностайно підтримують певну думку, окремій особі дуже непросто наважитися висловити свою відмінну точку зору. Проте щойно хтось найсміливіший свій сумнів усе ж таки висловив, то решті з тих, хто сумнівається, простіше заявити і про свій сумнів. Тому тоталітарні режими й переслідують дисидентів, які, висловлюючи свою позицію, розхитують режими.
— А чи не йдеться про особливі психологічні прийоми, що їх застосовує тоталітарна влада, — те, що називають “зомбуванням”?
— А цього й не потрібно. Лояльні росіяни не сумніваються у правоті свого вождя і продержавних масмедіа. Ще донедавна в цій країні кожна людина мала можливість знайти в інтернеті інформацію, протилежну офіційній.
Але більшість цього не робила й не робитиме. Вони сприймають тільки те, до чого звикли. Навіть якщо про паганда — на межі божевілля, як відомий фейк про розіп’ятого “українськими нацистами” хлопчика.
— Чи є шанс переконати людей, які вірять кремлівській пропаганді, в тому, що їх обманюють? У тому, наприклад, що тисячі російських військових безславно гинуть у несправедливій війні?
— Дуже малий шанс. Люди легко й охоче повірять в очевидний абсурд, якщо він допомагає їм почуватися комфортно в інформаційному гетто, в яке вони із задоволенням зайшли і в якому законсервувалися. Достукатися до логіки таких людей — надзвичайно важко.
— Що повинно відбутися, аби ці люди прозріли й побачили правду про розв’язану путінським режимом війну, злочини цього режиму?
— За великим рахунком для цього потрібен крах російського імперського тоталітаризму. Поки ж сама імперія існує, більшість становитимуть люди, які готові толерувати навіть найжорстокіші дії свого режиму. Ось чому, якщо нині хтось намагатиметься донести до жителів рф, наприклад, те, що їх військо в Україні аж ніяк не захищає російськомовних, а бомбардує житлові квартали, вбиває цивільних, і будуть наведені неспростовні докази цього, росіяни скажуть: “Значить, не було іншого виходу. Путін знає, що робить”.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як Ізраїль та Вірменія мстили катам своїх народів і чи зможе повторити це Україна
