Грошей декому доводиться чекати по пів року, а то й більше. Або ж стягувати їх у суді. Через бюрократичну тяганину багато хто взагалі відмовляється від коштів.
32-річний Василь Панчук служить штурмовиком у зоні бойових дій з початку 2023 року. За цей час дістав чотири поранення. Однак за жодне з них не отримав обіцяної державою одноразової грошової компенсації. Ба більше, боєць лікувався за власний кошт.
“У документах написали, що травми дістав у військовій частині під час проходження служби, а не під час захисту Батьківщини, хоча були видані відповідні бойові розпорядження командира, — розповідає співрозмовник. — На щастя, травми виявилися нетяжкими. Тож після лікування кожного поранення відразу повертався на передову. Неодноразово писав рапорти на ім’я командира частини про виплату компенсації, однак на жоден з них відповіді не отримав. Таке враження, наче їх поклали під грубе сукно або взагалі не розглядали. Медикаменти доводилося купувати за власний кошт. Сім’я влізла у величезні борги. І лише після того, як звернувся по допомогу до юриста, у військовій частині нарешті почали оформлювати папери. Позаяк після поранень минув тривалий час, то одноразових компенсацій за кожне поранення зможу домогтися тільки через суд”.
У схожій ситуації опинився 45-річний Сергій Полятевич. У військовому навчальному центрі він опановував фах електрика. Сподівався, що під час служби буде обслуговувати акумулятори та генератори. Однак після прибуття в підрозділ під Бахмут у лютому 2023-го його щодня посилали в бій. В одному з них дістав поранення. Осколок пройшов зовсім близько від сонної артерії.
“Лікар з госпіталю казав, що я народився в сорочці, — каже боєць. — Після лікування мене вивели поза штат військової частини. Два місяці отримував по 654 гривні, а потім демобілізували. У довідці про обставини травми написали, що поранення дістав, захищаючи Батьківщину. Але на ВЛК не врахували цього факту — у висновку зазначили, що травми зазнав унаслідок артилерійського обстрілу. Це й стало причиною відмови у виплаті одноразової компенсації за поранення. Під час проходження МСЕК мені радили оскаржити висновок ВЛК і пройти обстеження в окружному госпіталі. Однак попередили, що мине тримісячний термін давності одноразової виплати за поранення, і тоді доведеться його поновлювати через суд. Не хотів витрачати час і нерви на бюрократичну тяганину. Тому й залишився без компенсації. Досі не маю статусу учасника бойових дій і не користуюся жодними пільгами”.
29-річний Василь Мельник зазнав поранення обох ніг та хребта в 2022 році під час боїв на Донбасі. Спершу його привезли в Дніпро, де в госпіталі стабілізували стан, а потім перевели в столичний медзаклад. Лікувався чотири місяці за власний кошт.
“Після двох місяців перебування у госпіталі мені припинили виплачувати грошове забезпечення, — каже захисник. — Почав отримувати лише 522 гривні на місяць. Зі мною у палаті лежали поранені з інших військових частин. То їм спочатку виплачували половину від передбаченого грошового забезпечення, а потім узагалі припинили виплати. Хтозна, де ті гроші діваються. Можливо, діють якісь корупційні схеми. Через пів року я пройшов ВЛК і отримав медичний висновок про тимчасову непридатність до служби. А ось розслідування обставин поранення військова частина проводила аж 11 місяців, бо я свого часу мав конфлікт зі своїм безпосереднім командиром. Мабуть, тому в документах зазначили, що травму отримав не під час виконання бойового завдання, а під час проходження служби безпосередньо в підрозділі. За два роки так і не отримав жодних виплат. Лише після оскарження у суді військова частина належним чином провела розслідування обставин поранення, виплатила за весь період грошове забезпечення, й тепер я подав документи на отримання одноразової допомоги за поранення”.
— Випадки, коли захисники проходять сім кіл пекла, аби документально підтвердити, що вони дійсно були поранені в бою, непоодинокі, — каже В’ячеслав Тарадуда, адвокат. — Зрозуміло, що під час інтенсивних бойових дій командирам далеко не завжди до оформлення документів. Але ж це їхня робота, за яку отримують зарплату. Поранені бійці не повинні ставати навколішки й випрошувати відповідні документи. Оформлювати й видавати їх має військова частина. Захисники повинні лише надавати певні пакети документів у відповідні інстанції для нарахування виплат.
— А які виплати передбачені пораненим бійцям?
— У разі тяжкого поранення у зоні бойових дій військовий, який перебуває на лікуванні, у відпустці на оздоровленні та на реабілітації має отримувати повне грошове забезпечення за останньою посадою у військовій частині та додаткові 100 тисяч гривень “бойових” на місяць з розрахунку кількості діб, поки триває лікування, — додає Марина Ліліченко, юристка. — Якщо після поранення боєць лікується декілька разів з різною періодичністю, то грошову виплату мають нараховувати за всі періоди проходження лікування. При довготривалому лікуванні він має надати своєму безпосередньому командиру та військовій частині висновок ВЛК з підтвердженням, що лікування триває, і тоді виплати продовжать. Якщо травма не тяжка, наприклад, контузія чи осколкові поранення, або військовий захворів під час несення військової служби, то сума виплат буде іншою. Йому повинні виплачувати грошове забезпечення у розмірі 20 100 гривень протягом чотирьох місяців безперервного лікування. У випадку довшої тривалості лікування військового зараховують у розпорядження (так зване виведення поза штат). Це означає закріплення за військовою частиною бійців, які через певні обставини не здатні виконувати службові обов’язки й водночас не можуть звільнитися. Тепер усі виведені поза штат поранені повинні отримувати свою заробітну плату з попередньої посади протягом двох місяців, а після цього — 20 100 гривень. На жаль, часто буває, що після перебування на лікуванні понад чотири місяці військовослужбовці позбавляються грошового забезпечення.
— I що робити в такому випадку?
— Слід подати рапорт до оперативного командування того роду військ або воєнізованого формування, у структурі якого військовий проходить службу. Чи подати скаргу правоохоронцям про бездіяльність командира або зловживання владою. Якщо ці звернення не принесуть позитивного результату, тоді можна звернутися з позовом до суду.
Коли ж бойове поранення спричинило втрату працездатності або призвело до інвалідності, то виплачується одноразова грошова допомога, розмір якої залежить від групи інвалідності або відсотка втрати працездатності, які встановлюються медико-соціальною експертною комісією та залежать від суми прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Зокрема, військовослужбовцю з першою групою інвалідності в 2024 році передбачено виплату 1 211 200, з другою — 908 400, з третьою — 757 000 гривень. Якщо військовий отримав травму чи переніс хворобу під час проходження військової служби в тилу, то розміри одноразової допомоги зовсім інші. При встановленні першої групи інвалідності вона становить 363 360, другої — 272 520 і третьої 211 960 гривень.
Для тих, хто частково втратив працездатність через поранення або захворювання, виплата призначається у відсотках від базової суми 211 960 гривень. Наприклад, МСЕК встановила 20% втрати працездатності. Тоді розмір одноразової грошової допомоги становитиме 42 392 гривні. Для отримання цих виплат необхідно звернутися до ТЦК або до відділу соціального захисту населення.
