У гідропонному саду, який облаштували у Липовецькому ліцеї №3, учні вирощують салат, редьку, цибулю-порей. Щодня не лише доглядають рослини, а й вчаться на практиці біології й хімії.
“Я завжди шукаю новаторські підходи до проведення уроків. Вперше про гідропоніку дізнався на одній із відеоплатформ, де йшлося про вирощування полуниці в Каліфорнії, — розповідає директор ліцею, викладач біології, хімії та екології Андрій Шпіхернюк. — Спало на думку адаптувати метод під наші умови. Підготував проєкт і за допомоги Європейського Союзу отримав грант — 56 тисяч гривень. Частину коштів ми витратили на город на воді. Наскільки мені відомо, в нашій області нічого подібного нема”.
Гідропоніка, — пояснює співрозмовник, — це спосіб вирощування рослин без грунту. Усі поживні речовини вони отримують зі спеціального розчину.
Фото з архіву Андрія Шпіхернюка
“Плюсів цієї методики чимало. Це економія води та місця, добрив, засобів захисту. Немає бур’янів, тому не треба гербіцидів. Вирощувати рослини можна увесь рік, — додає педагог. — Наш город складається зі спеціальної системи — баків з водою та мінеральними добривами — й чотирьох колон. У кожній колоні є по 112 отворів для горщиків із насінням. Все регулюється датчиками температури, кислотності розчину та освітлення. Кожні два тижні змінюємо воду. Витрати добрива малі — 18 мілілітрів на 60 літрів води. Оптимальна температура 18 — 26°C. Субстрат заміняє мінеральна вата, яку купуємо у спеціалізованих магазинах. Нарізаємо її канцелярським ножем, робимо отвори й саджаємо туди насіння. Штучне освітлення робить для рослин подовжений світловий день.
На початку нового навчального року посадили з дітьми таким способом редьку, салат та цибулю-порей. Десь за місяць-півтора збиратимемо урожай. Після того фахівці Держпродспоживслужби перевірять нашу городину на вміст нітратів. Якщо все буде добре, то передамо врожай шкільній їдальні. Нехай учні ласують власноруч вирощеними “вітамінами”.
Навесні у ліцеї планують втілити ще один проєкт — спорудити теплицю, у якій вирощуватимуть туї та ялівець. 23 тисячі гривень із гранта залишилось саме на таку ініціативу. За словами директора, частину саджанців продаватимуть і допомагатимуть ЗСУ.
