Тим часом Словаччина пообіцяла надати 13 одиниць МіГ-29.
— 17 літаків — це серйозне посилення наших ЗСУ. Бойові машини поліпшать захист українського неба і зможуть завдавати ударів по противнику з повітря, — каже військовий експерт Петро Черник. — До того ж відомо, що у МіГ-29 інтегровано західне озброєння, передусім ракети класу “повітря — земля” AGM-88 HARM, тобто протирадіолокаційні ракети із дальністю до 150 кілометрів. І є вже навіть успішні пуски, зокрема, по території Криму.
Триває робота стосовно інтеграції у МіГ-29 таких ракет, як AIM-120 AMRAAM класу “повітря — повітря”. Саме вони покликані істотно поліпшити показники збивання аеродинамічних цілей — крилатих ракет. Є також інформація, що до нас надійдуть високоточні авіабомби планерувального типу JDAM. Їх, очевидно, скидатимуть саме з МіГ-29.
— Польща та Словаччина є своєрідним локомотивом формування нової авіакоаліції для допомоги ЗСУ, — додає військовий експерт Дмитро Снєгирьов. — Така коаліція дасть змогу змінити ситуацію в повітрі, де наразі домінує авіація РФ.
— А скільки літаків Україні потрібно, щоб переламати хід війни?
● П. Черник:
— Сподіваюся, що “потічок” літаків від західних країн збільшуватиметься. Поляки мають приблизно 40 МіГ29. Вони затвердили програму повного переозброєння свого війська на F-16 і навіть на F-35. Тож наступне постачання МіГ-29 від Польщі — лише питання часу. Але для того, щоб переламати хід війни, 17 бойових машин замало. Потрібно щонайменше 60 винищувачів.
— Для яких потреб ЗСУ зможуть використовувати бойові літаки?
● Д. Снєгирьов:
— Україні дуже потрібні винищувачі, по-перше, для посилення системи протиповітряної оборони, тобто для перехоплення і знищення повітряних цілей. По-друге — для прикриття з повітря оборонних та наступальних дій наземних військ.
Зауважу, що не варто шукати зраду в передачі Україні винищувачів радянського зразка, а не сучаснішої натівської техніки. Основною причиною такого кроку є не міфічне “небажання розізлити РФ”, а об’єктивні фактори, як-от питання логістики (наявність ремонтних баз, запчастин тощо) і строки навчання пілотів. До того ж наші авіатехніки вже вміють обслуговувати МіГи. Це значно прискорить посилення повітряної компоненти ЗСУ.
— Чи можуть передати Україні F-16?
— Тут оптимізму, на жаль, небагато, — каже військовий експерт Олег Катков. — Будьмо відверті: Польща говорила, що може надати нам МіГ29 ще рік тому, але лише під егідою НАТО. Рік машин ніхто не передавав. Також словацькі літаки могли б бути в нас ще з пів року тому.
Якщо навіть завтра буде оголошено про F-16 для України, то треба як мінімум пів року для навчання українських пілотів і техніків. Це за оцінками командування Повітряних сил України. За оцінками ж західних країн, після політичного рішення про надання нам F-16 може минути рік-півтора або й більше. Тобто реальність не надто збігається з інтересами України. Адже ми б хотіли отримати не якихось 20 машин F-16, а значно більшу кількість.
