53% населення підтримує відновлення для України статусу ядерної держави, свідчать результати опитування, проведеного соціологічною групою “Рейтинг”. Чи реально відновити статус України як ядерної держави?
— На сьогодні повернутися до ядерного статусу Україна не може, — каже Юрій Костенко, екснардеп, перший керівник української урядової делегації на переговорах з Росією щодо ядерної зброї. — Передовсім через те, що вона підписала та ратифікувала Договір про нерозповсюдження ядерної зброї. Внаслідок цього 28 років тому й був підписаний так званий Будапештський меморандум. Тож щойно Україна почне рухатися в напрямку набуття ядерної зброї, міжнародна спільнота застосує до нас санкції. Також ми втратимо допомогу від наших партнерів.
Нагадаю, наша країна мала третій у світі ядерний потенціал й юридичне право на володіння ним. Ми його успадкували після розпаду Радянського Союзу. Однак тодішня влада зробила все можливе, щоб ця зброя дісталася нашому ворогу — Росії.
Свого часу Україна мала від 3,5 до 4,2 тисячі боєголовок тактичної ядерної зброї: ракети малої та середньої дальності, ядерні бомби, міни... Тобто номенклатура ядерної зброї в Україні була велика. Ми мали 176 стратегічних носіїв, з яких 46 були оснащені десятьма ядерними боєголовками, також — рідкопаливні ракети з шістьма ядерними стратегічними боєголовками. На двох аеродромах (на Київщині та Полтавщині) була стратегічна авіація, оснащена крилатими ядерними ракетами великої дальності. Це все було передано Росії. Й тепер ця авіація бомбардує Україну.
— В умовах війни відновлення статусу ядерної держави — малоймовірний сценарій, — додає Ігор Романенко, ексзаступник начальника Генерального штабу Збройних сил України, генерал-лейтенант. — Зрештою, навіть після перемоги України наші партнери не погодяться на те, щоб Україна набула статус ядерної держави. А якщо ми самостійно спробуємо щось для цього зробити — реакція міжнародної спільноти буде жорсткою. Як приклад, можна привести іранську ядерну програму, через яку щодо Ірану запроваджено санкції.
В умовах війни відновлення статусу ядерної держави — малоймовірний сценарій.
— На заваді відновленню ядерного статусу України стоять лише наші міжнародні зобов’язання?
● Ю. Костенко:
— Ні. Також для цього потрібні чималі кошти, треба мати ресурсну базу. Адже лише цикл виробництва високозбагаченого урану та плутонію коштує сотні мільярдів доларів. Де Україна візьме ці гроші? Захід нам це в жодному разі не профінансує.
— А науковий ресурс для створення зброї в Україні зберігся?
— Його частину ми втратили, частина залишилася в Росії. До речі, у листопаді 1992 року мене, як керівника спеціальної парламентської робочої групи, що займалася питаннями ядерного роззброєння та підготовкою до ратифікації Договору СТАРТ-1, допустили на секретний завод РФ, де відбувався демонтаж тактичної зброї, вивезеної з України. На моє запитання, де і як знищується високозбагачений уран і плутоній після вилучення з ядерної боєголовки, як того вимагала постанова українського парламенту, представник ФСБ, що супроводжував мене, усміхнувся і відповів: “Це державна таємниця”.
Пізніше українські спеціалісти, які працювали на заводі, передали мені інформацію, що уран і плутоній з української зброї Росія і далі використовує для виробництва нових ядерних боєголовок. На сьогодні ми можемо створювати частину технологічних систем, систем управління тощо. Фахівців маємо. Водночас в Україні нема можливостей для процесу збагачення урану та плутонію.
