З початку року ціни на АЗС збільшилися на понад 10%. На деяких заправках вартість бензину та дизпального сягнула 35 — 38 гривень за літр. Попри те, що в Україні запроваджено державне регулювання цін на пальне.
Тим часом чимало країн через зростання світових цін на нафту та, відповідно, нафтопродукти вживають заходів, щоб стабілізувати роздрібні ціни. Наприклад, Польща тимчасово знизила ПДВ на пальне з 23% до 8%. І тепер автомобільне пальне у сусідній країні подекуди дешевше, ніж в Україні.
Ситуацію на українському ринку пального обговорюємо з аналітиком UPECO Олександром Сіренком та директором науково-технічного центру “Психея” Сергієм Сапегіним.
— Які головні причини зростання цін на пальне на українських АЗС?
О. Сіренко:
— Є два основні чинники. Перший — зростання вартості нафти на світових ринках, яка подорожчала майже до 96 доларів за барель, — максимуму з вересня 2014 року. Ну і гривня дала збій, девальвувавши з початку року на понад 5%. А всі акцизи на пальне в Україні прив’язані до курсу гривні щодо долара та євро.
— У травні минулого року уряд запровадив державне регулювання цін на пальне. Попри це, вартість бензину і дизпального на АЗС зростає. Чому?
С. Сапегін:
— Бо, по-перше, формула, за якою Мінекономіки визначає граничні ціни на пальне, прив’язана до ситуації з нафтопродуктами на зовнішніх ринках. Як тільки зростає ціна на нафту в Європі через спекуляції або недостатність пропозиції, це впливає на ціни в Україні. Кожні 10 діб Мінекономіки надає свої рекомендації стосовно граничних цін на пальне. І трейдери автоматично їх переглядають та підлаштовують ціни на АЗС до урядових рекомендацій. Хоч насправді обсяги нафтопродуктів, які транспортуються з європейських торговельних майданчиків в Україну, невеликі й принципово не впливають на ціноутворення на внутрішньому ринку.
По-друге, ціноутворення на нафтопродукти в Європі та Україні відрізняється. У нас інша логістика, є своя пропозиція нафтопереробних і газопереробних підприємств. Але головне — український споживач не такий платоспроможний, як європейський. Водночас в Україні немає інструментів, які б захищали ринок від зовнішніх спекуляцій.
— Хочете сказати, що якби в Україні не було державного регулювання цін на пальне, то ми б бачили менші цінники на АЗС?
— Складне питання. Раніше влада постійно звинувачувала потужних гравців, що вони змовляються і накручують ціни на пальне. Тепер же ці звинувачення недоречні, бо є державне регулювання. І АЗС кажуть: як нам рекомендує уряд, так ми і торгуємо. Але бачимо, що державне регулювання цін не панацея. Бо роздрібні ціни і далі збільшуються. На мою думку, найбільша проблема в тому, що в Україні немає інструментів для стабілізації паливного балансу. Зокрема, немає мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів, які ми б мали зробити згідно з нашими зобов’язаннями перед ЄС.
От Білорусь нещодавно перекрила імпорт нафтопродуктів з Литви на український ринок. Так, йдеться про невеликі обсяги (близько 7%), але це були стабільні поставки. І вже є проблеми з поставками пального. Тому у подібних ситуаціях влада повинна мати хоч якийсь інструмент, щоб згладити у разі чого кризу на паливному ринку: збільшувати власне виробництво або перекривати тимчасові нестачі імпорту за рахунок запасів. Але, на жаль, ці проблеми не розв’язують. Водночас наша залежність від Білорусі та Росії у постачанні нафтопродуктів зростає. Звідти дістаємо близько 70 — 80% всього пального, що є на українському ринку.
Наша залежність від Білорусі та Росії у постачанні нафтопродуктів зростає.
— Які небезпеки це створює?
— Ми бачили, що відбувалося цього року із цінами на газ на спотових ринках. Вони зросли майже у 10 разів. Ніхто не може гарантувати, що те саме не станеться на паливному ринку. Тому в української влади має бути план на випадок таких подій. А його, як виглядає, нема...
— А чому ціни на заправках на ту саму марку бензину можуть різнитися на 2 — 3 гривні за літр?
О. Сіренко:
— Дійсно, багато АЗС тримають навіть нижчі ціни, ніж рекомендує Мінекономіки. Часто кажуть, що це “бодяжники”. Я перепрошую, а у нас що — із 8 тисяч заправок в Україні 5 тисяч “бодяжать” бензин?! Нонсенс. Просто деякі заправки заробляють лише на пальному, інші — і на пальному, і на каві та хотдогах, тому не накручують цін на пальне. Усі борються за споживача.
— Чого чекати надалі?
— На жаль, прогнози невтішні. Ціна нафти може перевищити найближчим часом 100 доларів на барель. Тоді ціни на пальне на АЗС підвищаться ще на 1 — 1,5 гривні за літр. Тобто роздрібні ціни можуть сягнути 40 гривень за літр. Якщо влада, звісно, і надалі сидітиме склавши руки.
— А як можна принаймні призупинити зростання цін?
— Є інформація, що уряд хоче змінити торгову націнку для роздрібної реалізації нафтопродуктів з 5 грн/л до 4,5 грн/л для бензинів та з 7 грн/л до 5 грн/л — для дизпального. А також — знизити ПДВ на нафтопродукти з 20% до 7%. Звісно, зниження ПДВ дало б відчутний мінус до роздрібних цін. Після того як у Польщі з 1 лютого ПДВ на пальне зменшили з 23% до 8%, ціни на їхніх заправках різко впали і зрівнялися з цінами на наших АЗС, а подекуди стали нижчими. Тепер до Польщі їдуть заправлятися з інших країн ЄС, зокрема з Чехії.
На мою думку, ще варто було б акцизи на пальне зафіксувати у гривні. Адже у вартості літра пального податки (акциз, ПДВ і націнка) становлять майже 50%.
Так, урядовці будуть казати, що через зниження податків бюджет недоотримає доходи. Але держава має дбати не тільки про бюджет, але й про своїх громадян.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також репортаж із тренінгу з виживання у містах
