“2 мільйони 700 тисяч доларів хабаря! Доооларів! За таке під час війни має бути розстріл!” “Коли наші сини, чоловіки і брати захищають країну, вони наживаються! Негідники! Як так можна? Пообрубувати б їм руки!” “Пропоную давню традицію: крісло для кожного нового судді оздобити шкірою його попередника, викритого у беззаконні”.
Шквал обурливих коментарів посипався після затримання на гарячому голови Верховного Суду України Всеволода Князєва. Нагадаємо, Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура задокументували отримання ним хабаря у розмірі 2,7 мільйона доларів. І це, кажуть правоохоронці, не єдиний епізод, де фігурує голова судової гілки влади, — побори мали системний характер...
Українцям так допік цей факт, що багато хто згоден на запровадження смертної кари за корупцію. Цікаво, що ще і до повномасштабної війни прихильників такого покарання не бракувало: за даними Київського міжнародного інституту соціології, 25% опитаних громадян України підтримали запровадження розстрілу за корупцію. Тепер радикально налаштованих людей, вочевидь, іще більше.
“В Україні за корупцію в особливо великих масштабах можна потрапити за грати на 12 років, — пояснює адвокат, голова громадського об’єднання “Антикорупційний захист” Сергій Крижанівський. — Це найсуворіше покарання, яке передбачає Кримінальний кодекс.
Вважаю, що у період воєнного стану за корупцію має бути найвище покарання — не довічне ув’язнення, а смертна кара. Так, роз-стріл! Бо розкрадання державного бюджету, допомоги наших міжнародних партнерів, “залагодження” справ за космічні хабарі в судах — це мародерство! А мародерів під час війни розстрілюють.
Подивіться: наші судді й високопосадовці у критичний для країни час купують собі розкішні будинки, квартири (не лише в Україні, а й за кордоном!), елітні автівки. За що? Не відкидаю, що за розкрадені гроші та хабарі. Це просто знущання!”
“У нас і дотепер була велика корупція, а в часі війни ще більша, — додає Степан Хмара, колишній політв’язень, Герой України. — Ми, громадськість, багатьох фактів не знаємо. Візьмімо історію із Князєвим. Голова Верховного Суду пофасував у пакетики хабарі ще для тринадцятьох суддів! Що я можу сказати? Факт, який викрили НАБУ та САП, — це верхівка айсберга. Судова система і державна влада загалом насправді наскрізь пронизані корупцією.
Ми мусимо давати собі раду з цим ганебним явищем. Час вдаватися до жорстких методів! Тому я підтримую ідею запровадження смертної кари”.
“А от я вважаю таку ініціативу недоречною навіть у час війни, — опонує екссуддя, військовослужбовець ЗСУ Віктор Фомін. — Бо, крім того, що для повернення цієї норми треба вносити зміни до законодавства, зокрема до Конституції, ми ще й відходимо від європейських принципів. А це суперечить нашій державній політиці”.
— А й справді, Україна, вступаючи до Ради Європи, зобов’язалася скасувати смертну кару й зробила це. Як тепер бути?
● С. Крижанівський:
— На період воєнного стану можна призупинити домовленість із Радою Європи про незастосування найвищої міри покарання — страти. Запроваджувати смертну кару варто, зокрема за корупційні діяння в особливо великих масштабах.
— У всіх цивілізованих країнах смертну кару скасували, — каже Ігор Лапін, юрист, військовослужбовець ЗСУ. — І якщо ми прагнемо до Європейського Союзу, маємо поділяти європейські ідеали, згідно з якими право кожної людини на життя є основоположною цінністю у демократичному суспільстві. Натомість відновлення смертної кари відкине нас на шляху до європейської спільноти.
● С. Хмара:
— Не треба боятися критики, що ми начебто відходимо від європейських практик у системі покарання. Значно важливіше для нас — припинити мародерство. Тільки тоді, коли запровадимо смертну кару для корупціонерів, зможемо зупинити охочих нажитися за чужий кошт.
— Розшифруйте, будь ласка, формулювання “корупція в особливо великих масштабах”. Який розмір хабаря мав би підпадати під статтю Кримінального кодексу про найвищу міру покарання — страту?
● С. Крижанівський:
— Можна встановити межу, наприклад, 5 тисяч прожиткових мінімумів. З 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатної особи становить 2684 гривні. 5 тисяч мінімумів — це 13 мільйонів 420 тисяч гривень.
Зміни до Кримінального кодексу про застосування найжорсткішої міри покарання за корупційні діяння треба ухвалити на рівні Верховної Ради. Щоправда, я не впевнений, що депутати підтримають таку ініціативу. Бо й серед них є ті, хто отримує доплати в конвертах за голосування у сесійній залі.
— Чи варто було б запроваджувати спеціальну судову процедуру для розгляду випадків корупції в особливо великих масштабах?
● С. Хмара:
— Вважаю, що судити хабарників і мародерів у час війни мав би військовий трибунал, тобто військовий суд. Бо лише спеціальний суд зі справжніми професіоналами може ефективно відповісти на виклики воєнного часу. У нас такі суди були, але їх скасували. Думаю, настав час їх повертати.
До слова, військові суди успішно функціонують у майже 40 розвинутих країнах світу, які мають власні збройні сили (Велика Британія, США, Бельгія, Швейцарія, Швеція, Канада, Іспанія, Ізраїль).
● С. Крижанівський:
— Конституцією України, Кримінальним процесуальним кодексом та Законом України “Про судоустрій та статус суддів” закріплено інститут суду присяжних. Йдеться про участь громадян у здійсненні правосуддя як засідателів. Згідно з чинними правилами, суд присяжних розглядає злочини, за скоєння яких передбачено довічне позбавлення волі. Було б доречно, якби саме цей суд розглядав справи про корупцію в особливо великих масштабах. Адже запит суспільства на справедливість у таких справах дуже високий.
— Чи справді страх перед смертною карою може зупинити корупціонерів?
— Запровадження смертної кари не допоможе побороти корупцію. Зазначу, що в усьому світі є лише трохи більше як десять країн, в яких передбачено страту за корупційні діяння. Як приклад — Китай, Північна Корея, Ірак, Таїланд, — каже Едуард Багіров, голова правління “Міжнародної ліги захисту прав громадян України”. — Так от, візьмімо Китай, де смертну кару застосовують частіше, ніж у будь-якій іншій країні. За рік там може бути ухвалено до 15 тисяч смертних вироків за корупцію (до речі, тепер у КНР страту здійснюють за допомогою смертельної ін’єкції, раніше практикували розстріл). І що, тепер випадків незаконного збагачення у цій країні немає? Є! Отже, смертна кара — це не дієвий механізм боротьби з корупцією!
— Які найбільші проблеми нині бачите у боротьбі з корупцією в Україні?
● І. Лапін:
— Найголовнішим запитом суспільства на сьогодні є невідворотність покарання. 53% українців вважають найбільшим внутрішнім ворогом корупцію, а 47% — російських агентів у владних кабінетах. Недарма кажуть: “Нам не страшні московські воші, нам страшні українські гниди”.
Водночас гостро стоїть питання жорсткості вироків за корупційні правопорушення. Цю проблему чітко ілюструє покарання директора Державної продовольчо-зернової корпорації Петра Вовчука, який з 2017 року переховувався від правосуддя і був екстрадований з Литви. Його підозрювали у завданні держкомпанії збитків на суму понад 60 мільйонів доларів. Суд визнав Вовчука винним, але призначив йому покарання — п’ять років позбавлення волі умовно з випробувальним терміном три роки, без конфіскації майна, із забороною протягом трьох років обіймати певні посади, а також присудив 17 тисяч гривень штрафу.
Чи можна тут говорити про достатню жорсткість покарання? Ні, бо 60 мільйонів доларів для держави, яка у стані війни, — це великі гроші. А людину, яка причетна до масштабних збитків, штрафують на 17 тисяч гривень. Абсурд!
Важливо розуміти: коли в державі немає системи правосуддя, яка задовольняє обидва запити — невідворотність і жорсткість покарання, — починаються самосуди...
