16 липня набули чинності друга та шоста частини 27 статті Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Відповідно до цих норм, усі інтернет-ресурси в Україні мають мати стартову сторінку державною мовою і нею ж повідомляти суспільно-важливу інформацію. Та багато хто ігнорує закон.
“59% із 502 скарг, які надійшли нам, стосувалися порушень закону про мову, до яких вдавалися власники інтернет-сайтів при обслуговуванні споживачів. Ще 20% скарг стосувалися порушення закону інтернет-ЗМІ. Також українці скаржились на обслуговування недержавною мовою (9%) й порушення норм закону органами влади (7%), — розповідає уповноважений із захисту української мови Тарас Кремінь. — Ми ще ніколи не отримували такої величезної кількості скарг за 10 днів! Це рекорд. І така висока цифра свідчить про високу обізнаність громадян про нові норми закону та його важливість для суспільства”.
— Яке покарання для тих, на кого українці поскаржились?
— Спочатку ми всі скарги перевіряємо, а потім приймаємо рішення. Значна частина інтернет-ресурсів, на які скаржаться громадяни, в перші ж дні дії нових норм привели свою діяльність у відповідність до Закону. Ті ж, хто цього не зробив, після нашої фіксації отримають попередження або штраф.
Але, думаю, що найсильнішим покаранням є публічний розголос факту недотримання закону. Такі повідомлення знижуватимуть рейтинг сайтів, а це призведе до збитків.
— Максимальний розмір штрафу за перше порушення мовного закону становить 8400 гривень, а за друге — 11 900 гривень. Чи не варто збільшити покарання?
— Посилення покарання означає посилення відповідальності, — коментує Юлія Сливка, кандидатка філологічних наук, видавчиня і блогерка. — Якщо за українську мову розстрілювали, репресували, катували, знищували людей (і цей лінгвоцид триває досі), то мені здається цілком логічним відповідно її захищати. Я за те, аби це було не тільки в адміністративному полі, особливо з огляду на те, що мовних норм не дотримуються зухвало, систематично й послідовно. Я переконана: збільшення штрафів зменшить спокусу порушувати закон.
— Я вважаю, що на період війни можна було б без попередження штрафувати порушників і, можливо, збільшити розмір штрафу вдвічі чи тричі, — переконаний мовний активіст Святослав Літинський. — А після перемоги повернути покарання до теперішньої форми, коли спочатку попереджають, а потім штрафують.
— Куди громадянам повідомляти про порушення мовного закону?
● Т. Кремінь:
— Письмову скаргу можна або надіслати поштою за адресою Київ, провулок Музейний, 12, або на електронну пошту: lyst@ mova-ombudsman.gov.ua.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, хто спекулює на доларі
