Нацбанк посилив й інші вимоги щодо діяльності таких обмінників. Зокрема, вони повинні подавати інформацію до Реєстру приміщень, у яких здійснюються валютні операції. А процес купівлі-продажу валют має відбуватися винятково із відеоспостереженням та із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, інформація з яких передаватиметься до Нацбанку.
Регулятор каже, що пішов на такі кроки, бо небанківські обмінники, частка яких на ринку становить 78%, штучно підвищують готівковий курс, сприяючи “банкоматному туризму” та дестабілізуючи ситуацію на валютному ринку.
Чи допоможуть нові вимоги регулятора стабілізувати готівковий курс долара? Цю тему обговорюємо з фінансовим аналітиком Андрієм Шевчишиним, виконавчим директором Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Дмитром Боярчуком, економістом Олексієм Кущем і виконавчим директором Економічного дискусійного клубу Олегом Пендзиним.
— Хто розхитує готівковий валютний ринок? Чому курс долара в обмінниках суттєво відрізняється від офіційного — на 4 — 5 гривень?
Д. Боярчук:
— На мою думку, провина за поточну напругу на валютному ринку лежить на державних банках, зокрема на “ПриватБанку” й “Ощадбанку”, які обслуговують більшість роздрібних клієнтів. Нещодавно НБУ дозволив банкам продавати громадянам безготівкову валюту на суму до 50 тисяч гривень на місяць за умови її розміщення на депозит щонайменше на 3 місяці. Зауважу, що безготівковий курс купівлі долара США нині на рівні 37 грн/$. Але, коли люди прийшли у свої банки, щоб придбати валюту, їм відповіли, що такої можливості немає. Звісно, це викликало нервову реакцію на ринку. На фоні заяв НБУ про викуп надлишків валюти з міжбанку (за минулий тиждень регулятор придбав $682,79 млн, що є рекордним показником з початку війни. — Авт.) та номінальної можливості населення купувати її по безготівці, банки та обмінники дружно виставили ціну 41 — 42 грн/$. Фактично своїм небажанням відновити послугу безготівкової купівлі валюти для заощаджень населення (а ця послуга не нова, вона працювала до війни), роздрібні банки спровокували нову хвилю штучної валютної істерики. Виходить, що НБУ викуповує надлишки валюти з міжбанку по $36,57, а людей відправляють в обмінники купувати долар по курсу 42 грн/$.
— Чому банки не поспішають продавати населенню безготівкову валюту?
Д. Боярчук:
— Бо не хочуть прощатися із непоганою маржею. Адже, коли на міжбанку був курс 29,25 грн/$, то вроздріб вони продавали долари по 36 — 37 грн/$. Благо, що частина дрібніших банків усе-таки почала відкривати можливість купувати безготівкову валюту для депозитів.
А. Шевчишин:
— Великі банки не встигли технічно та документально оформити можливість продажу безготівкової валюти населенню. Думаю, найближчим часом процес налагодиться, це знизить тиск на готівковий валютний ринок. Тобто долар в обмінниках може впасти до 37 — 38 грн/$.
Коли НБУ підвищив офіційний курс відразу на 25% з 29,25 до 36,57 грн/$, то імпортери й населення запанікували та почали скуповувати валюту, побоюючись подальшої девальвації. Плюс НБУ, викупивши $682 млн, спровокував нестачу валюти в банківському секторі. Ці та інші чинники сприяли підвищенню готівкового курсу долара та євро.
— Нацбанк звинуватив небанківські обмінники у валютних спекуляціях і заборонив їм, з-поміж іншого, виставляти на табло курси валют. Чому регулятор вдався до таких заходів?
О. Кущ:
— Це абсолютно безглузда новація, яка жодним чином не впливає на фундаментальні фактори девальвації гривні. Адже наявність чи відсутність цифр на табло не знизить, приміром, рівень емісії гривні. До речі, до таких заходів вдавалася росія у 2017 році. Тоді наш НБУ висміював дії центробанку рф, зауважуючи, що він діє “печерними” методами. А тепер йде його ж шляхом.
Наш НБУ висміював дії центробанку рф, зауважуючи, що він діє “печерними” методами. А тепер йде його ж шляхом.
О. Пендзин:
— Згоден, що така заборона ніяк не впливає на готівковий курс, який формується, виходячи зі співвідношення пропозиції та попиту валюти. Для того, щоб стабілізувати ринок, НБУ треба змінювати ідеологію формування курсу. Зокрема, дозволити комерційним банкам перекидати валюту з кореспондентських рахунків, підкріплюючи нею власні обмінники. Але дії Нацбанку нелогічні й непослідовні. От якби він викупив на міжбанку не $682 млн, а приміром $300 млн, а решту кинув на готівковий ринок, то сьогодні ми б не бачили такого стрімкого зростання готівкового курсу долара.
— А що таке “банкоматний туризм” і чому він процвітає?
О. Пендзин:
— Це коли фізична особа кладе на гривневу картку 100 тисяч гривень, виїжджає в Угорщину чи Словаччину та знімає у найближчому банкоматі долари по курсу 36,57 грн/$. Далі з цією валютою повертається в Україну й продає її тут по 41 — 42 грн/$. Через отаких “туристів” НБУ кожен місяць втрачає приблизно 3 мільярди доларів. Так, Нацбанк уже дещо обмежив розрахунки за кордоном, але “банкоматний туризм” і далі триває. Він припиниться, коли готівковий і безготівковий курси відрізнятимуться на 3 — 4%. Тоді не буде економічної доцільності цим займатися.
— Що буде з курсом надалі? Чи може долар коштувати 50 гривень?
А. Шевчишин:
— За моїми прогнозами, на деякий час готівковий курс стабілізується. Але восени знову може піти вгору. Багато що залежатиме від ситуації на фронті, від того, наскільки затягнеться війна. Щомісячний дефіцит бюджету сягає приблизно 5 мільярдів доларів. До війни такий дефіцит закладався на увесь 2022 рік. Допомога від західних партнерів, на яку розраховувала наша влада, наразі недостатня. Тобто девальваційні очікування зберігаються. Але з іншого боку — у населення вичерпуються гривневі запаси, які воно може направити на купівлю валюти. Якщо восени готівковий курс усе-таки перетне позначку 43 — 45 грн/$, то це буде першим дзвіночком і для чергового перегляду Нацбанком офіційного курсу гривні щодо долара.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, чому під час війни розлучається так багато пар
