Після інциденту в Польщі НАТО планує зміцнити протиповітряну оборону на східному фланзі Альянсу. Про це заявив Генсек НАТО Єнс Столтенберг.
А минулого місяця група з 13 держав — членів НАТО, а також Фінляндія, яка тепер у процесі приєднання до Альянсу, підписали лист про наміри щодо закупівлі нових систем протиповітряної оборони. Це — Німеччина, Велика Британія, Словаччина, Норвегія, Латвія, Угорщина, Болгарія, Бельгія, Чехія, Фінляндія, Литва, Нідерланди, Румунія та Словенія.
Про можливості ППО НАТО говоримо з Іваном Киричевським, експертом Defense Express, Олександром Коваленком, координатором групи “Інформаційний спротив”, та Ігорем Романенком, ексзаступником начальника Генерального штабу ЗСУ, генерал-лейтенантом.
— На чому базується доктрина ППО НАТО?
● І. Киричевський:
— Протиповітряна оборона країн — членів НАТО спирається насамперед на авіацію — винищувальну та літаки радіолокаційного патрулювання (AWACS). Зенітно-ракетні комплекси відіграють другорядну роль. У своєму оборонному плануванні НАТО виходить із того, що їм не вдасться прикрити всі важливі військові та інфраструктурні об’єкти. Саме звідси й ставка на авіацію як на маневрений засіб захисту неба.
● О. Коваленко:
— Справді, деякі ракети ефективніше перехоплювати саме авіацією. Україна, наприклад, для цього використовує МіГ-29.
Втім на сьогодні НАТО має високотехнологічну ешелоновану ППО, котра забезпечує прикриття малого, середнього та великого радіусу дії. Найбільш відомим комплексом у системі є американська система Patriot. Посилення ППО на східному фланзі Альянсу відбуватиметься у комбінований спосіб. НАТО може там зосередити більше ЗРК, а також можлива передислокація сюди більшої кількості авіації.
— Якою є ППО поляків?
● І. Киричевський:
— У своєму нинішньому вигляді протиповітряна оборона Польщі може захистити хіба що Варшаву та Краків з передмістями та фрагментарно — узбережжя Балтійського моря. Поставлення на озброєння комплексів Patriot та Sky Sabre для поляків цю ситуацію може виправити, але не раніше 2025 року (коли згадані ЗРК буде поставлено на бойове чергування).
ВПС Польщі нині мають в своєму розпорядженні три ескадрильї зі 48 винищувачів F-16, які також “заточені” під ударні функції. Та дві ескадрильї з 22 винищувачів МіГ-29 і шість навчально-бойових МіГ-29УБ. Обіцяні F-35 будуть не раніше 2025 — 2026 років. Із тактичної авіації у поляків — ще 18 літаків Су-22М, які можуть хіба що працювати по ворогу некерованими авіабомбами. Або вести розвідку, використовуючи підвісні контейнери з апаратурою радянського виробництва.
Як на таку велику країну авіації, м’яко кажучи, недостатньо. Варшава хоче придбати ще хоча б дві ескадрильї нових F-16, але черга на такі літаки розписана до початку 2030-х років.
— Чи може НАТО закрити небо країн — членів Альянсу? I чи може небо України потрапити під захист у межах таких дій?
● І. Киричевський:
— Концепт, що небо начебто можна “закрити”, — у принципі хибний. Хоч скільки країни Заходу намагались запровадити no fly zone в зонах конкретних конфліктів — це все одно не працювало. Наприклад, у 1990-х роках така операція відбувалась над Курдистаном в Іраку, але режим Саддама Хусейна заборону регулярно порушував, і винищувальна авіація західної коаліції з цим нічого зробити не змогла.
● О. Коваленко:
— Свої стратегічні військові об’єкти країни НАТО можуть прикрити. Але навіть найсучасніша система ППО матиме недоліки. Наприклад, ППО не може завжди своєчасно відреагувати, якщо ворожу ракету випущено з невеликої відстані. Тому в Україні не варто покладатися на допомогу західних партнерів щодо закриття нашого неба.
