Збройні сили України можуть захопити декілька невеликих російських міст, щоб використати їх як важіль для звільнення українських територій. Таку думку висловив в інтерв’ю одному із західних видань в. о. командира бригади “Азов” Богдан Кротевич. За його словами, цю тактику використовували чеченські бійці під час Першої російсько-чеченської війни. Наскільки ймовірний такий сценарій сьогодні?
— У війні з країною, яку визнано спонсором тероризму, Україна може вдаватися до дій, які не заборонені міжнародним законодавством і дозволяють досягти цілі, які ми перед собою ставимо, — каже Олексій Гетьман, військовий оглядач, ветеран російсько-української війни. — А саме — ми можемо тиснути на Росію, знищувати ворожі війська, звільняти окуповану українську територію. Ми не можемо застосовувати хімічну зброю, вдаватися до тортур щодо окупантів, вчиняти ті дії, котрі підпадають під статті кримінального злочину під час війни. Всі інші дії Україна може вчиняти, зокрема захопити певні російські населені пункти.
— Не думаю, що нам треба захоплювати якісь міста Росії й потім обмінювати їх на окуповані українські території, — додає Іван Ступак, експерт Українського інституту майбутнього та ексспівробітник СБУ. — Інша річ, що ми можемо пройтися територією Росії, щоб звільнити Луганщину. Свого часу німці так подолали лінію Мажино, пройшовши через територію Бельгії і зайшовши у тил французьким військам. Такий варіант цілком ймовірний.
— А яка ваша думка?
— Варто подивитися на мапу та згадати історію сучасної Росії, — каже Дмитро Снєгирьов, співголова ГІ “Права справа”. — Скажімо, Бєлгород з 1918 року, згідно з Брест-Литовською мирною угодою, підписаною Росією, входив до складу УНР. Це історичні українські землі. Третина сучасної Брянської області, прикордонні райони — це Сіверщина, українські історичні землі, котрі були відтяті від України. Це стосується і деяких інших прикордонних районів РФ, територій проживання українського етнічного населення.
Тому варто говорити не про захоплення, а про можливість звільнення українських історичних земель підрозділами ЗСУ чи навіть самими громадянами РФ — так званим Російським добровольчим корпусом. Це наша відповідь на “рускій мір”. Ми маємо право звільняти українські історичні землі. Звісно, що не йдеться про захоплення цивільних об’єктів, як це було в Чечні. ЗСУ не воюють з цивільним населенням на відміну від російських окупантів.
Таких сценаріїв не виключають і самі росіяни. Й до цього активно готуються. На так звані захисні лінії у Бєлгородській області з російського бюджету вже пішло 150 мільйонів доларів.
— Україна не вдаватиметься до захоплення цивільного населення РФ як заручників, — каже Олег Жданов, військовий експерт, полковник запасу ЗСУ. — Але цілком ймовірний тимчасовий, для виконання бойових оперативних чи тактичних завдань, захід на територію РФ. Наприклад, щоб відрізати шляхи логістики та постачання угруповання російських військ, які перебувають на території України. Але з подальшим поверненням у межі кордонів України.
— Як на це можуть зреагувати Кремль і наші західні партнери?
● О. Гетьман:
— Все більше країн визнають, що Україна має право атакувати об’єкти на території Росії. І воювати не лише на своїй території, але й на ворожій. РФ буде змушена змиритися із захопленням своїх територій ЗСУ. Але Україна робитиме це не для поповнення своєї території, а щоб досягти перемоги.
● Д. Снєгирьов:
— Міністр оборони Німеччини Боріс Пісторіус заявив, що Україна може проводити відповідні операції на території РФ щодо військових об’єктів, колон пересування та місць накопичення ворожої бронетехніки. Але потрібно діяти так, щоб Україну не звинуватили в актах міжнародного тероризму.
— Чи бояться росіяни перенесення бойових дій на їхню територію?
● Д. Снєгирьов:
— З Бєлгородської області в глибинні райони РФ уже вивезено приблизно 50 тисяч осіб. Тобто росіянам стає зрозумілим таке поняття, як внутрішньо переміщена особа.
● О. Жданов:
— У прикордонних областях Росії оголошуються повітряні тривоги, працює ППО. Мешканці прикордоння усвідомлюють, що війна прийшла до них додому. v
