На турнірі з фристайлу, що відбувся у Чехії, виступало четверо представників України: троє чоловіків і жінка. Катерина Коцар посіла п’яте місце, Данило Степанюк опинився на 15-й сходинці, Микола Веприк — на 12-й. А наймолодший з наших — Орест Коваленко — виборов золоту медаль.
“Мене переповнюють емоції, — каже “Експресу” Орест Коваленко. — Я почав виступати серед дорослих із п’ятнадцяти років. Нині мені сімнадцять, і я вперше зійшов на п’єдестал Кубка Європи. До цієї мрії йшов довго".
— Чому в дитинстві ви вибрали саме фристайл?
— Мій приятель відвідував секцію спортивної гімнастики. Якось продемонстрував мені “мостик”. Я захотів і собі навчитися такого. І записався у секцію спортивної гімнастики.
У десять років вирішив спробувати себе у фристайлі. Тренування захопили. Ми самі будували трампліни. Збиралися з тренерами у селі Бармаки біля рідного Рівного, лопатами насипали сніг, заливали водою — і за дватри дні “виростав” однометровий трамплін, на якому вчилися виконувати елементарні вправи.
— Ви виступаєте у дисципліні слоупстайл. Що це таке?
— В акробатичних стрибках спортсмени розганяються, стрибають із трампліна й у повітрі роблять різні трюки. У слоупстайлі ми виконуємо все, що заманеться.
— Які умови для тренування?
— Я професіонал, мені потрібні складні траси і трампліни висотою 2,5 метра, з яких я міг би вилітати на п’ять метрів угору. Такі траси є у карпатському селі Паляниця, але їх зводять лише наприкінці зими, бо в курортний сезон там з’їжджають відпочивальники. Тому до початку березня ми тренуємося за кордоном — у Фінляндії чи Австрії. Ну а влітку вирушаємо до Чехії, де стрибаємо з трампліна на воду.
— Як щодо інвентаря? Дорого коштує?
— Добротні лижі коштують 800 доларів, кріплення — від 300, палиці — близько 35.
Фото ілюстративне The Wall Street Journal
