Клубний чемпіонат світу збирає шість найкращих команд планети, які є переможцями на своїх континентах, а також команду господарів турніру. “Перуджа” — минулорічний переможець цього турніру, однак цьогоріч їхати на чемпіонат світу не мала. Вона вилетіла з Ліги чемпіонів на етапі півфіналу й на турнір мав їхати польський клуб, який виграв Лігу чемпіонів. Однак він відмовився летіти до Індії через логістичні незручності. З тих самих причин відмовився їхати туди й фіналіст. Тож запропонували “Перуджі”, і вона погодилась.
“Про те, що нам доведеться летіти на чемпіонат світу, ми дізналися приблизно за місяць до змагань, — каже Олег Плотницький. — Особливо не готувались, бо граємо в чемпіонаті Італії у доволі щільному ритмі, тож фізично готові. Єдине, ми завше граємо один матч на тиждень, а тут грали по два й таким чином вивільнили собі час на поїздку до Індії”.
На шляху до фіналу команда Плотницького здолала в групі бразильський “Мінас” та індійський “Ахмедабад Дефендерс”. У півфіналі виграла у турецького “Халкбанку” і у фіналі знову розібралась з бразильським “Мінасом”. У першій грі Олег Плотницький набрав для своєї команди вісім очок, у другій десять, в третій — вісім і у фіналі — 13. Зрештою організатори визнали його MVP — найціннішим гравцем фіналу, й він потрапив у символічну збірну клубного чемпіонату світу.
“Про це визнання я дізнався десь за пів години після завершення фіналу. Ми якраз із хлопцями святкували, й тут оголосили моє прізвище. Яке було відчуття? Прикольно бути першим. Щасливий, що допоміг виграти своїй команді й що став найкращим, — каже Олег Плотницький. — Якими будуть премії? У волейболі такого немає, щоб міжнародна федерація виплачувала кошти клубу за титули. У нас усі премії за різні турніри обговорюються з клубом, коли підписуєш контракт. Тобто премія буде, але в когось більша, а в когось менша — як хто домовився”.
Для Олега Плотницького це вже сьомий титул у складі італійської “Перуджі”. Він двічі з цим клубом вигравав клубний ЧС, чотири Суперкубка Італії та один Кубок. А якщо до цього додати два чемпіонства України, Кубок і Суперкубок України у складі харківського “Локомотива”, то для 26-річного волейболіста це вже 11 титул у кар’єрі.