На виборах 51-річний Гутцайт набрав 123 голоси (83,6 відсотка).
“Козир переможця виборів — великий досвід, — каже Ніна Уманець, срібна призерка з академічного веслування Олімпійських ігор — 1980, яка потрапила у виконком нового НОКу. — Гутцайт подолав шлях від спортсмена дитячо-юнацької спортивної школи до міністра. Ця людина щиро вболіває за спортивну сферу і багато для неї робить навіть у такий страшний час”.
“Я прагнула, щоб до влади прийшло молоде покоління енергійних спортивних функціонерів, тому вболівала за команду Жана Беленюка, та він не переміг, — каже Яна Шемякіна, олімпійська чемпіонка з фехтування. — Перший іспит новий очільник НОКу матиме вже 27 листопада, коли в Лозанні відбудеться засідання Міжнародної федерації фехтування, на якому розглядатимуть питання допуску російських та білоруських спортсменів до змагань. Вадим Гутцайт як президент НОКу та керівник української федерації фехтування зобов’язаний відстояти дискваліфікацію росіян і білорусів”.
Вибори президента НОКу заплямував гучний скандал після того, як Національний олімпійський комітет затвердив членство у структурі представників забороненої проросійської партії ОПЗЖ Нестора Шуфрича та Григорія Суркіса. Перший потрапив у НОК як голова Федерації стрільби з лука, а другий пройшов до складу членів Національного олімпійського комітету в списку людей з категорії “Окремі громадяни, які сприяють розвитку та пропаганді олімпізму в Україні”.
Поява цих осіб спричинила обурення в громадськості, а легендарний футболіст Андрій Шевченко навіть відмовився від посади віцепрезидента, пояснивши, що не може бути членом комітету “за такого складу”. І лише після шаленого тиску Нестор Шуфрич та Григорій Суркіс написали листи про припинення членства в Національному олімпійському комітеті.
“Поява Шуфрича та Суркіса у команді НОКу викликала у нас шок, — каже Яна Шемякіна. — Ми зі спортсменами вже складали план бунту, але, на щастя, ці люди самі пішли. Це позитивний приклад ефекту від тиску суспільства”.