В останній день чемпіонату світу з легкої атлетики в Катарі срібну медаль до скарбнички збірної України поклала Марина Бех-Романчук. Вона стрибнула на 6,92 метра у довжину.
— Я ставила мету зійти на п’єдестал, — каже "Експресу" спортсменка. — Та розуміла, що можу повернутися з Дохи без медалі. Конкуренція — дуже жорстка. Крім того, перед виступом я мала проблеми з кишківником. Загалом, це був найважчий сезон у моїй кар’єрі, бо він затягнувся аж до жовтня. Традиційно чемпіонати світу проводять у серпні. Але у Катарі влітку температура повітря дуже висока, тому змагання вирішили організувати восени.
— Ви стрибнули у довжину на 6,92 метра. Чи задоволені цим результатом?
— Так, цілком. Але я була б щасливіша, якби побила особистий рекорд — 6,93 метра. На тренуваннях стрибала за сім метрів. Такий результат прагну показати на Олімпіаді в Токіо, щоб здобути медаль. Наразі ж срібна нагорода чемпіонату світу — найцінніша в моїй кар’єрі. Дуже вдячна тренерові та родині. Вони вірили в мене у стократ більше, ніж я сама.
За декілька днів до змагань мій наставник Вадим Крушинський пообіцяв, що я буду на п’єдесталі. І коли я виходила зі сектора після успішної спроби, радісно вигукнув: “Ну що, я виконав свою обіцянку?”
— А чоловік підтримує вас?
— Ще й як! Торік я вийшла заміж за плавця Михайла Романчука, і це позитивно вплинуло на мої результати. Він заслужив половину цієї медалі. Михайло у скрутну хвилину завжди знаходив потрібні слова. Був моєю опорою — особливо в моменти, коли дошкуляли травми.
На жаль, ми обоє у роз’їздах через роботу, нарізно проводимо значно більше часу, аніж разом. Шукаємо різні способи, щоби зустрітися бодай раз на місяць. Перед чемпіонатом світу він і я тренувалися в Туреччині. Набулися разом аж два тижні. Коли ж я виступала в Катарі, Михайло перебував у США.
— Ваш чоловік має звання чемпіона світу з плавання. Конкуруєте з ним за кількість медалей?
— Ні, сімейного змагання в нас немає. Але досягнення Михайла мене стимулюють. Я хочу, щоб у майбутньому наші діти мали успішних тата і маму.
— Про скількох дітей мрієте?
— Хочемо народити хлопчика та дівчинку — плавця та легкоатлетку. Як правило, спортсменки йдуть у декрет відразу після Олімпійських ігор, щоби встигнути відновити кар’єру до наступної Олімпіади. Маю надію, що і в нас усе складеться саме так.
Читайте також інтерв'ю з кікбоксеркою Ганною Дубиною
