Змагання проходили в Іспанії у форматі 24 години безперервного орієнтування у гірській місцевості. За цей час наші спортсмени подолали 107 кілометрів із набором висоти 5500 метрів.
“Перед турніром ми брали участь у кількох міжнародних змаганнях і навіть посіли перше місце в Іспанії та Польщі, — розповідає Наталія Фролова. — Чемпіонат світу — дуже високий рівень, тож не були переконані, що потрапимо до трійки призерів. Але нам це вдалося”.
За словами призерки, о дев’ятій годині вони отримали карту й до 12-ї формували маршрут. “На карті були зображені точки, які в рогейні називають капе, — зауважує 40-річна спортсменка. — Вони мають різну цінність. Ми формували маршрут таким чином, щоб набрати якнайбільше балів. Тож ішли за точками, які мають по 10 чи 12 балів. Проте вже на фініші збирали точки вартістю п’ять і навіть чотири бали. Наша стратегія полягала в тому, щоб не поспішати, а зібрати якнайбільше капе. Втім, навіть попри це, більшість маршруту ми подолали бігцем, а пішки здебільшого йшли вгору”.
Український дует розпочав шлях в іспанських горах о 12.10, а завершив — об 11.45 наступного дня. “На початку змагання неабияк допікала спека, — провадить далі співрозмовниця. — Температура сягала плюс тридцять градусів. Звісно, дуже хотіли пити. Взяли із собою лише 2,5 літра води на кожного. Проте ми планували маршрут таким чином, щоб у горах можна було набрати води. Найскладніше було на світанку — дуже хотілося спати. Довелося кемарнути під час бігу”.
“А в мене виникли труднощі зі стопами, — додає 25-річний Богдан Бриндак. — Від сильної спеки натерлись пальці ніг. Благо, що дотерпів і завершив змагання”.
Організатори турніру не забезпечують учасників їжею на маршруті, тож кожен спортсмен брав її із собою. “Ми вирішили запастися канапками з червоною рибою, — каже Наталія Фролова. — Досвід попередніх змагань показав, що вони неабияк дають нам сили. Також мали зі собою енергетичні гелі та солеві таблетки. Хочу зазначити, що мій організм цілком витримав 24-годинне навантаження і не відчував жодних труднощів, навіть коли ми зійшли на висоту 5500 метрів над рівнем моря. Я зовсім не мерзла й продовжувала бігти в шортах і футболці”.
Спортивним орієнтуванням Наталя Фролова почала займатися після 35 років. Запевняє, що цей вид спорту приносить їй багато задоволення: “Я постійно в тонусі й завжди працюю над собою. Бігаю щодня, крім понеділка, долаючи щонайменше десять кілометрів. А по неділях можу пробігти навіть до 30”.
А от Богдан Бриндак став займатися рогейном у 15 років. “Надихнувся прикладом тренера Миколи Костюка з рідної Сміли. На той час йому виповнився 71 рік і він був напрочуд активним”, — зауважує бронзовий призер чемпіонату світу.
