На престижному легкоатлетичному турнірі в Іспанії тріумфував український штовхальник ядра Роман Кокошко. Наш атлет стабільно запускав ядро на понад 20 метрів. А в четвертій спробі вийшов на новий для себе рівень — 21 метр! Це особистий рекорд українця.
Спортсмен, який фінішував другим, показав результат лише 19,24 метра. Цікаво, що перед турніром в Іспанії Роман провів три змагання у Португалії і теж здобув перемоги. Щоправда, там результати були скромніші: 20,91, 20,43 і 20,40 метра.
— Романе, ви вже рік живете у Португалії. Як тут опинились?
— Рік тому в мене був запланований двомісячний тренувальний збір у цій країні. Поїхав і... почалась велика війна. Повернутися назад не було змоги. Я став співпрацювати з тренером Володимиром Зінченком, який вже 26 років живе в цій країні. Так і залишився тут. В Україну ще не повертався.
— Як прийняла вас ця країна?
— Чудово. Я живу у спортивному гуртожитку безплатно. Також португальська федерація організувала мені безплатне харчування. Маю доступ як до тренувальних залів, так і до процедур реабілітації. Басейн, сауни — все безплатно. Я дуже вдячний португальцям за це, але на міжнародних турнірах представлятиму лише Україну.
— Україна підтримує вас фінансово?
— Ні. Річ у тім, що завдяки новій постанові спортсмен може особисто підписати контракт з міністерством, і тоді отримуватиме виплати. Я ж не маю фізичної можливості повернутися в Україну, тому наразі не отримую виплат. Але штовхальники, які виступають на комерційних турнірах і штовхають ядро на понад 20 метрів, можуть заробити непогані гроші. Тому це не найбільша проблема.
— Португальську мову вже вивчили?
— Ще ні (усміхається). Вчу, але ця лінь... Тренер — з України, масажист — з України. Друзі — з України, наприклад, спілкуюсь з нашим легендарним плавцем Андрієм Говоровим. Тож нема гострої потреби у португальській. Але я вчу, чесно.
— На останньому турнірі ви штовхнули ядро на 21 метр, що стало вашим особистим рекордом. Очікували такого від себе?
— 21 метр — це психологічний бар’єр, після якого виростають крила. Починаєш вірити у себе, додається впевненість. Якби було 20,99 — було б зовсім не те. А так — я щасливий.
Торік на чемпіонаті Європи мені до золота забракло 13 сантиметрів. На чемпіонаті світу, щоб вийти у фінал, я недотягнув 22 сантиметри. Щоправда, я тоді хворів на ковід і штовхав ядро, маючи високу температуру....
— Крім комерційних турнірів, маєте великі плани на цей рік?
— Тепер планувати нереально. Звісно, хочеться виступити у березні на чемпіонаті Європи у Стамбулі та в серпні на чемпіонаті світу в Будапешті. Але, як все складеться — не відомо...
