На Кубку світу з боротьби, який завершився у Белграді, уродженка Полтавської області Тетяна Ріжко здобула золото, здолавши суперниць з Росії, Болгарії і Молдови. Для Тетяни ця перемога стала феєричним поверненням у спорт.
— Нікому не бажаю пройти через те, що пережила я, — починає розмову Тетяна. — Боротьбою я займаюсь з другого класу школи. На юнацькому рівні здобувала нагороди на міжнародних змаганнях. І от в одній з сутичок травмувала гомілкостоп. Два роки провела на лікарняному ліжку. Безліч операцій, вживлені у ногу металеві пластини і шурупи, тривала реабілітація... Я не брала участі у змаганнях три роки! Але завдяки допомозі тренерів повернулась.
— Як ви готувались до цього Кубка світу?
— Два тижні ми провели на зборі у Конча-Заспі. Графік був незмінний. Вранці — сніданок, прогулянка і о 10.30 — перше двогодинне тренування. Далі — обід, перепочинок і друге тренування. Вечеря — і нарешті сон. Перед сном я зачинялась у себе в номері і вишивала. Так розвантажувала мізки.
— Дотримуєте дієти, аби бути у формі?
— Ні. Моя звична вага — 63 — 64 кілограми, а змагаюсь я у категорії до 65. Тому можу їсти все, що хочу.
— Чи знадобляються борцівські навички у повсякденному житті?
— Я дуже миролюбна, будь-який конфлікт намагаюсь вирішити словами, а не силою. Хоча загалом спорт у житті дуже допомагає. Він вчить досягати мети, дисциплінує.
— В Україні у вільній боротьбі можна добре заробити?
— Найбільше заробити можна на Олімпіаді — аж 125 тисяч доларів, але до неї ще слід дійти. Це вершина, а внизу... Через епідемію нам трішки врізали фінансування, тренери самі шукали кошти на дорогу до Белграда, на форму, щоб ми мали гарний вигляд.
На цьому Кубку світу за перше місце спортсмену платили чотири тисячі швейцарських франків (близько 125 тисяч гривень. — Ред.). Для мене це хороші гроші.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як УЕФА змінює формат Ліги чемпіонів
