Під орудою Юрія Вернидуба молдовський “Шериф” спромігся у Мадриді здолати “Реал” (2:1), найтитулованіший клуб планети, який має у своєму розпорядженні в 64 рази дорожчих футболістів (німецька компанія “Трансфермаркет” оцінює вартість “Реала” у 793,5 мільйона євро, а “Шерифа” — 12,4 мільйона). “Збулася моя мрія”, — каже про здобуток 55-річний Юрій Вернидуб.
“Ще перебуваючи на стажуванні в іспанському клубі “Леванте”, я відвідав гру команди проти “Реала”, — веде далі тренер. — Тоді подумав, що було б добре бути не на трибуні, а на тренерській лаві у поєдинку проти “вершкових”. Тепер згадую той візит і ту гру.
— Тепер завдання “Шерифа” — вийти до плей-оф Ліги чемпіонів?
— Ні, такого завдання у нас немає. Нашою метою був виступ у Лізі конференцій, потім збільшили планку амбіцій до Ліги Європи. На щастя, ми перевершили очікуване й не лише пробилися до Ліги чемпіонів, але й виграли аж два стартові матчі! Я не розумію, як можна думати про плей-оф, коли в тебе в групі “Реал”, “Інтер” та “Шахтар”. У нас не такий великий бюджет, як у суперників, ми не купуємо супердорогих футболістів, а лише шукаємо таланти, з яких стараємося створити добру команду.
— Уже на старті Ліги чемпіонів ви заробили для “Шерифа” 22 мільйони євро. Чи змінять ці фінансові надходження курс клубу, адже ви вже можете дозволити собі придбати дорожчих виконавців.
— Моя позиція така: єврокубкову дистанцію мають пройти ті гравці, які її починали. Ці хлопці на те заслужили, змінювати їх не збираюся. Інша річ, що взимку деякі гравці самі можуть виявити бажання піти в сильніші клуби, бо все-таки успіхом у Лізі чемпіонів привернули до себе велику увагу. На сто відсотків упевнений, що так і буде. Мені до цього не звикати, оскільки в таких умовах аж дев’ять років працював у луганській “Зорі”, де чи не кожні пів року команду покидали гравці.
— Ви з тих тренерів, які легко відпускають футболістів у іменитіші команди?
— Я не тримаю силоміць гравців у своєму таборі й навіть радію, коли вони отримують привабливіші пропозиції. Так, стримати можна, особливо коли є контрактні зобов’язання, але максимальну самовіддачу навряд чи в такому разі можна отримати.
— А ви розглядаєте варіант працевлаштування у сильнішому клубі?
— Буду лукавим, якщо скажу, що не мрію попрацювати в іменитішій команді.
— Що, на вашу думку, заважає іншим українським тренерам очолювати європейські команди?
— Європа не цінує наших тренерів.
— А незнання англійської мови може бути причиною?
— Навряд чи. Ось у “Шахтарі” працює італієць Роберто Де Дзербі. Він хіба володіє українською мовою? У моїй команді виступають троє бразилійців, двоє з яких спілкуються англійською. Я ж її знаю на тверду “трійку”. Хороший тренер може досягнути успіху в команді з перекладачами.
— Як ви працюєте над собою, аби розвиватись як тренер?
— У моєму житті дуже багато футболу. Фактично, кожного дня переглядаю по матчу. А у вихідний переглядаю приблизно три матчі. Вивчаю кожну дрібничку змагань: від розташування гравців під час вкидання з ауту до розіграшів стандартних положень. Нерідко їжджу й на стажування. Ось побував у “Тоттенгемі”, “Брайтоні” та в інших англійських командах. Був також в Іспанії, Німеччині. Бачив специфіку роботи Сергія Реброва в угорському “Ференцвароші” та Мірчі Луческу в “Шахтарі”.
— Як ви ставитеся до нової тенденції у футболі призначати головними тренерами молодих спеціалістів?
— Моду на молодих запровадив німецький тренер Юліан Нагельсманн, який у 28-річному віці очолив “Шоффенгайм”, а нині у свої 34 тренує “Баварію”. Я не маю нічого проти цього, але вважаю, що досвідчений тренер має більше шансів на успіх, аніж молодий. Лише одиниці можуть вистрелити без досвіду.
— Юрію Миколайовичу, після вашого успіху в матчі з “Реалом” у мережі з’явилася інформація, що у Молдові ви заробляєте 20 тисяч євро на місяць. Це правда?
— Ні, це не так. У “Шерифі” заробляю менше. Я б хотів отримувати і мільйон доларів, але, на жаль, ще ніхто таких грошей не пропонує. (Сміється).
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як користувачі потрапляють у даркнет і що вони там шукають