На змагання до Роттердама наша команда приїхала у статусі середнячка. А повертається із золотими медалями!
У відбірному турнірі українці перемогли команди Габону (4:0), Латвії (4:1) та Польщі (3:2). Поступились лише американцям з рахунком 2:4 і з другого місця вийшли у плей-оф. На етапі 1/4 фіналу наших пейнтболістів чекав п’ятиразовий чемпіон світу — збірна Росії.
У бою українці перестріляли росіян із рахунком 4:3! У півфіналі наші перемогли німців з рахунком 4:3, у фіналі здолали французів — 3:2!
— Так, перемога сенсаційна. Та ми, щиро кажучи, сподівалися на неї, — каже "Експресу" президент Федерації пейнтболу України Віктор Тохаєв. — На минулому чемпіонаті світу програли команді Росії аж у півфіналі. Цього разу бій із росіянами був переломним. Після перемоги над ними у нас наче виросли крила, ми повірили, що можемо стати першими.
— Як представники інших країн сприйняли перемогу України?
— Та вони взагалі не розуміли, що діється. У Франції у професіональній лізі виступає 450 команд, у Росії — близько ста. В Україні таких команд лише 16. Тільки уявіть, який вибір гравців для збірної у них і в нас. Та, попри це, ми виграли. На росіян навіть шкода було дивитися. За традицією, після поєдинку переможець заходить у табір суперника, дякує за гру, підтримує... Коли ми зайшли до росіян, треба було бачити їхні шоковані обличчя!
— Участь у цьому чемпіонаті вам фінансувала держава?
— Ні, п’ять років ми не маємо від держави жодної копійки. Хоча пейнтбол — обов’язкова дисципліна у системі підготовки Збройних сил України. Та відколи почалася війна, я не звертався до міністерства з проханням допомогти, незручно щось просити під час війни.
— То за чий кошт ви їздили?
— Федерація оплатила членські внески, а кожен учасник із власної кишені — переліт (по вісім тисяч гривень). Самі оплачували харчування, житло (мешкали в бунгало — по 50 — 60 євро на трьох за добу).
Читайте також про те, як українського спортсмена нагородили через 10 років після участі в чемпіонаті світу.
