Людмила Гусейнова — із Новоазовська, що нині під окупацією. За фахом вона інженерка, але, коли її рідне місто окупували, почала займатись правозахисною роботою — зокрема, захищала права дітей. За це й поплатилась свободою. Перед тим, як потрапити у СІЗО, 40 днів жінка перебувала у горезвісній тюрмі Донецька “Ізоляція”.
“У Новоазовську розташовувався інтернат з дітьми-сиротами та напівсиротами. Україна не встигла звідти евакуювати дітей, а бойовики інтернат розформували. Тож їх захистом й занялася Людмила Гусейнова, ставши громадською уповноваженою з прав дитини на окупованій території, — розповідає про правозахисницю Олександра Матвійчук, голова правління організації “Центр громадянських свобод”. — Нині Людмила — цивільна полонена бойовиків”.
— Розкажіть, будь ласка, більше про її правозахисну діяльність.
— Людмила започаткувала всеукраїнський рух захисту прав дітей, які опинилися у жахливих умовах в селі Приморському — фактично на лінії фронту. Організувала регулярний збір та доправку до села приватним транспортом гуманітарної допомоги для дітей з Новоазовського інтернату. У місцевій школі створила бібліотеку української літератури. А ще вона змогла врятувати кількох дітей, яких помістили в дорослу психіатричну лікарню як малолітніх злочинців.
Відстоювала права неповнолітніх перед місцевою “поліцією” так званої “ДНР”, місцевими чиновниками. Своєю активною правозахисною діяльністю Людмила їх і роздратувала.
— Під яким приводом її затримали?
— Людмилу заарештували за фіктивними обвинуваченнями — в шпигунстві, екстремізмі, тероризмі, закликах до “повалення державної влади “ДНР”. Після 40 діб тримання у секретній тюрмі “Ізоляція”, котра відома катуванням та жорстоким поводженням з затриманими, помістили у СІЗО номер 5 у Донецьку.
— В яких умовах утримують пані Людмилу?
— Вона перебуває у камері на 30 осіб. Серед ув’язнених у ній — вона єдина “політична”. Всі інші жінки — кримінальні рецидивістки. Суд у справі Людмили не відбувся, вона відправлена на дослідування.
Жінка перебуває у камері на 30 осіб. Серед ув’язнених у ній — вона єдина “політична”.
— Відомо, що навіть за гратами Людмила не припинила своєї правозахисної діяльності. Чим саме вона займається?
— З допомогою своїх контактів вона розшукує на підконтрольній території родичів жінок, які перебувають у СІЗО. Звертається до них, аби клопотали про переведення своїх рідних на відбуття терміну покарання в українських виправних установах.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як Міносвіти змінило Умови прийому на навчання до вишів
